Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: kostyanika: Моїм рідним. - ВІРШ


kostyanika: Моїм рідним. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




Моїм рідним.

Прямо від насипу залізничної станції, що розташована одразу після великого мосту над річкою, між маленькими стоячими болотцями, де кожного вечора починає свій спів безліч жаб, починається невеличка вулиця з охайними цегляними будиночками. За декілька дворів від залізниці вулиця розширяється, по правій стороні виростає великий шкільний двір, засаджений деревами, і двоповерхова сільська школа з блакитними вікнами. А якраз навпроти школи стоїть дім, куди прагне моя душа. Дім, схожий зовні на всі решта: руда цегла та пофарбовані блакитною фарбою вікна, біля дому вздовж дороги росте бузок і велика береза, що садили ще маленькими мої мама і вуйко. На великому подвір’ї видніється ще одна хата з почорнілого дерева. Між ними садочок, город, колодязь і стежка, вздовж якої весною білим шаленим цвітом квітнуть вишні. Зазвичай нас на станції зустрічає дідусь. Ми обережно спускаємось прямо з насипу. І я біжу - біжу стрімголов, не розбираючи дороги, відкриваю навстіж хвіртку, влітаю на ганок, відчиняю двері і опиняюсь в самих рідних, самих теплих і лагідних обіймах моєї бабусі. Вона пахне молоком, бульбою, травою і тістом, - вона пахне моїм дитинством. Бабуся обнімає мене, наче крилами, закутує в коло оберегу від негараздів і проблем всього світу. Тут, поряд з нею зі мною ніколи нічого поганого не може статися. Тут в її хаті пройшло моє безтурботне виплекане дитинство. На кухні піч, а навпроти стоїть вже газова плитка, стіл, сервант і рукомийник, схожий на Мойдодира з казки Чуковського. - Іринко, не бери той рушник, на тобі чистенький, - бабуся протягує білесенький рушничок, тому що все найкраще – мені. - Іринко, що тобі приготувати на сніданок? Яєшню? Млинці? Може затірку? – тому що все найсмачніше – мені. - Іринко, на копійки, біжи на станцію за пиріжками, - тому що все бажане – мені. Коли бабуся з дідусем йдуть на роботу, я боюся, тому що не люблю залишатися сама. Бабуся наказує: - Іринко, я рано піду на роботу, ти проснешся, не бійся, до тебе прийде прабабця, добре? Добре, але я все одно лякаюся рано, що сама. Гукаю бабусю, а ніхто не відповідає. Тоді я біжу в кімнату, де з вікна видно стежку до будинку прабабці. Біля вікна стоїть ножна швейна машинка, я забираюся на стілець, сідаю на машинку, і вдивляюся у вікно, поки не бачу, як відкриваються двері хатинки, де живе прабабця, і вона, спираючись на палочку, суне стежкою до мене. Так, друга хата з почорнілого дерева на дворі – це хата прадіда та прабабці. Хата всього на дві кімнати і передпокій. В першій кімнаті піч, два столи, один в якості кухні біля печі, поряд табуретки, інший біля вікна з лавкою поруч. В другій кімнаті стіл, телевізор, два високих панцерних ліжка, шафа з дзеркалом і скриня. Я прошу дозволу залізти в скриню, тому що там прабабця тримає свої скарби: гарні кошуля, спідниця, мешти і хустка, - одяг на похорон, пальто, пару відрізів тканини, тюль. Ось і весь небагатий скарб за все життя. Прабабця важко злазить з ліжка, вона круглий рік ходить в теплих повстяниках, має з війни хворі ноги. Прабабця відкриває шафу, возиться рукою всередині, потім дістає щось замотане в тканину, розвертає один шар, потім другий, третій, всередині гроші, якимось дивом зібрані з невеличких статків, також на похорон. Дістає звідтам купюру і дає мені : - Ось тобі, Іринка, на цукерочки, - тому що все найцінніше – мені. Обожнюю допомагати, чи насправді заважати, бабусі, брати участь у справах. - Бабо, не корми без мене свиней, я також буду їх кормити! - Ірочка, та не марай ручок в цьому, - просить бабуся. Але робить маленьке відерце для поросят для мене, і велике для свиней для себе, і ми вдвох рушаємо кормити свиней. Влітку зранку дідусь наповнює велику залізну бочку водою з колодязя, щоб за день вода зігрілася і можна було поливати город. Ввечері ми з бабусею йдемо поливати огірки й помідори. Я беру дитячу зелену лійку, а бабуся велику металеву, набираємо з бочки води і поливаємо город. Через деякий час мені набридає і я прошу: - Бабуся, можна я поплескаюся. - Добре, Іринко, тільки зніми взуття, - погоджується бабуся. Я наливаю в ямку воду і плескаюся руками і ногами в теплій багнюці в своє задоволення, - тому що все баловство – мені. Чомусь з дитинства дуже боялася порізаних пальців і битих колінок, мені аж ставало зле. Одного разу побила коліна, забігла в саму дальню кімнату на ліжко дідуся, відвернулася до стіни і плачу. Бабуся прийшла до мене і просить: - Ірочка, дай подивлюся, дай пошкодую, - тому що вся ніжність – мені. Маленька дуже погано засинала вдень. Бабуся переспіває мені всіх пісень, що знає. Я брала її руку, клала собі під щоку і так засинала. Але ж потрібно було й роботу робити. Бабуся кликала тихенько дідуся, він приходив і підкладав замість бабусиної руки свою. За п’ять хвилин я крізь сон мацала його руку і відкидала, тому що це не бабусина рука. Тоді бабуся верталася і лежала поряд зі своєю рукою під моєю щокою, поки я не прокинуся, - тому що вся любов – мені. Корови в нас не було, не тримали, і молоко купляли в сусідів, що мали корів. Якійсь час брали молоко в жінки, що жила доволі далеко. Дідусь їздив на велосипеді. Щоб мати змогу брати й мене з собою, він зробив з широких смуг металу невеличке сидіння, приварив його спереду до рами. Бабуся клала мені подушечку, щоб м’яко було сидіти, і ми з дідусем їздили за молоком, - тому що вся турбота – мені. Щасливе дитинство – це найцінніша річ, що можуть подарувати дорослі дитині. Моє дитинство вже в далекому минулому. Не має на світі рідних коханих людей, і хата вже також не наша. Тому мій сум, мої сльози, моя туга і моя любов сьогодні – задля них.

ID: 910437
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.04.2021 17:04:49
© дата внесення змiн: 08.04.2021 17:04:49
автор: kostyanika

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (22)
В тому числі авторами сайту (0) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Парубок
dashavsky: - Бахур.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Морський
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Довірливий
Рувану Талі: - Мирликий, безвідний, віроснимий
Синонім до слова:  Довірливий
Естет зі стажем: - необпечений життям
Синонім до слова:  Довірливий
Естет зі стажем: - Інфантільний
Синонім до слова:  Парубок
dashavsky: - Батяр. :D
Синонім до слова:  Мама
Світозорянська: - благодатниця, світодайниця
Синонім до слова:  Море
Світозорянська: - Нептунарій, безкраявода, водомир
Синонім до слова:  Гілка дерева
Світозорянська: - відросток стовбура периферійний пагін
Синонім до слова:  Комп'ютер
Світозорянська: - кіберкапище
Синонім до слова:  Зажадати(кохання)
Світозорянська: - закупідонити
Знайти несловникові синоніми до слова:  Зажадати(кохання)
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Алкоголь
Світозорянська: - первак, бімбер, вино, хміль, спирт
Синонім до слова:  Парубок
Світозорянська: - юнак, молодик, парубчина
Синонім до слова:  Парубок
Лепесток: - Хлопець, легень,молодець, пацан,
Синонім до слова:  Парубок
Світлана Сопронюк: - Легінь
Синонім до слова:  Мама
Олен вчитель: - Неня
Синонім до слова:  Мама
Genyk: - Татинка
Синонім до слова:  Море
Genyk: - Океанородич
Синонім до слова:  Комп'ютер
Genyk: - Всезнайко
Синонім до слова:  Комп'ютер
Сніг_на_голову: - ПеКасик, ЕОМчик)
Синонім до слова:  Комп'ютер
Redivivus et ultor: - Кібермозок
Синонім до слова:  Комп'ютер
Сніг_на_голову: - скринька алгоритмів
Синонім до слова:  Комп'ютер
Redivivus et ultor: - мислемашина́
Синонім до слова:  Море
Сніг_на_голову: - Проокеання суперечливо, але...))
Синонім до слова:  Мама
Світлана Сопронюк: - Ненька
Синонім до слова:  Мама
Enol: - Живородниця
Синонім до слова:  Мама
Сніг_на_голову: - менеродиця, життєдайниця
Синонім до слова:  Мама
Серафима Пант: - Всеосяжниця, горішниця, пестунка
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мама
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Море
Сніг_на_голову: - Солеводдя
Синонім до слова:  Старатися
Пантелій Любченко: - Кректати (від напруги)
Синонім до слова:  Комп'ютер
Світлана Сопронюк: - Пожирач уваги, вікно у світ, щастя юзера.
Синонім до слова:  Довірливий
Світлана Сопронюк: - Здитинілий :D
Синонім до слова:  Гілка дерева
Enol: - Дрин, дрюк, дрючок
Синонім до слова:  Море
Enol: - Рікостік
Знайти несловникові синоніми до слова:  Гілка дерева
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Комп'ютер
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Море
Юхниця Євген: - Обмаль синонімів "моря" поки у нас...((
Синонім до слова:  Парубок
Пантелій Любченко: - Колодоносій.
Синонім до слова:  Довірливий
Сніг_на_голову: - цуценятиподібний :D
Синонім до слова:  Довірливий
Enol: - Обрамлюваний
Синонім до слова:  Довірливий
Svitlana_Belyakova: - Наївний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Довірливий
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Парубок
Genyk: - Матеріал чолвічий
Синонім до слова:  Вода
Genyk: - Розчинник природний
Нові твори