Січневий дощ такий незвичний,
Він майже звичним вже стає,
Сприймаємо це так критично,
Бо справжнє в пам’яті живе…
Нам, старшим, пощастило дуже
Бачить справжнісіньку зиму́,
Були дороги не в калюжах,
А у тунелях сніжних смуг…
Кружляли весело сніжинки
Метеликами із небес,
А ми як ті малі пташинки
Хватали ротом пух цей весь…
На санках з вітерцем літали
З високих гірок і малих,
На лижах, ковзанах катались
Сніжка́ми ки́дались на сміх…
Червоні щічки від морозу,
А сніг і в валянках уже,
Ми в нім не бачили загрозу,
Нас добре гартував лишень…
Ми згадуємо ніби казку
Дитинства нашого зиму́,
Чи буде ще Господня ласка,
Щоб падав сніг замість дощу…
25.01.21
Щиро дякую, рада Вашому візиту. Сьогодні була така гарна зимова погода, зима хоч і не така, як була у дитинстві, та все ж таки трішки тішить нас. Щасти Вам!
Вельми вдячна, Катю, за розумний, позитивний відгук. У нашому дитинстві не було комп’ютерів, гайджетів, зато були такі справжні зими, і, рухаючись, ми кували здоров’я. А де кувати здоров’я нинішнім дітям? Ну, може, якщо випаде ще сніг, то виманить їх від екранів до саночок та лиж... Дай, Боже!❄❄❄☃☃☃❄❄❄🛷🛷🛷⛷🏂
Таку б нам зиму повернути,
Щоб замело і верх дахів.
У снігову тунель пірнути,
Великі кручі із снігів.
Гарно,дорога Галочко!
Натнення Вам і море приємних вражень і почуттів!