вони беруть ваші гроші, і розбивають вам душі,
кажуть, це лише рокенрол, – нічого, мовляв, крім бізнесу.
вони думають, вони круті в пригодах та угодах,
я думаю, їм начхати на наші, брати, інтереси.
вони тебе окрутять, розмотають, простелять по землі,
і доводь їм тоді, що це – негуманно й тупо.
що ж? ви самі запустили механізм закріпачення,
коли написали ваше ім'я в графі "прослухано авторами".
ненавиджу людей, що ними завжди
пишуться такі ганебні правила,
бо якраз такими й хочеться бачити нас ідіотами.
ними твердиться, вони нам потрібні. – це дуже мило, правда?
ми замість того, щоб грати музику, граємо в їхні ігри,
і це нам помалу подобається: правила доброго тону
вимагають зрадіти, почути, – й засвоїти їхні поради.
наприклад: ненавидіти людей, зневажати, як ви зневажаєте
нас, коли радите нам приєднатися до профспілки.
так багато брехні! її вже й не помічають.
вона затопила землю товщею, як атмосфера;
та все одно ми ще можемо щось невиразно підозрювати:
нас намагаються використовувати!
справді, якщо ті десять відсотків,
які вони нібито з нас здирають,
то – все, що ми їм по дружбі добровільно віддаємо,
чому нам бракує на хліб? чому я не можу замовити
лондонський симфонічний оркестр сьогодні до себе в номер?
fools, motörhead
https://www.youtube.com/watch?v=Luu4awpjGaE
