|
За дружбу, що на все життя
Бокали нині піднімемо,
За друзів тих, в чиїх руках,
Душа живе благословенно.
Той трепет, відчуття одне,
Й за розуміння на півслові,
Якщо в когось життя складне
Допомогти завжди готові…
За тих, хто бачить й відчува,
Коли лиш голос твій змінився,
Завжди спішить допомогти,
Та квапляться, щоб не спізнився…
За дружбу, що в душі й серцях,
А не за пивом з шашликами,
За ту, що подолає й страх,
Чи сльози, що їх не чекали…
За тих я нині п’ю бокал,
Не зрадили що ще з дитинства,
Хто зовсім користь не шукав,
Не допустився хто до свинства.
Бо не важливо скільки літ,
Чи поворотів й кілометрів,
Важливо знати, що є друг,
За кого ти готова й вмерти!
Я вдячна Богу й Небесам,
Що маю тих от справжніх друзів,
Нізащо дружбу нашу не продам,
Якщо вже хтось і в іншім крузі…
Господь мене веде життям,
На Нього завжди всю надію маю,
Бо навіть грішника, омивши каяттям,
За дружбу справжню доведе до Раю.
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
30.07.2020
ID:
884446
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.07.2020 12:53:34
© дата внесення змiн: 30.07.2020 13:15:27
автор: Lilafea
Вкажіть причину вашої скарги
|
