«– Он не заслужил света, он заслужил покой, –
печальным голосом проговорил Левий».
М.А. Булгаков
У затінку густих кущів,
в альтанці затишок чекає
всіх, хто від дійсності тікає,
від спеки, вітру та дощів.
Ти можеш відпочити в ній,
прожити в ній аж ціле літо:
у сад старий шляхи закрито
усім, хто для Сірка «чужий».
І навіть перші холоди
ти можеш в ній пересидіти
спостерігаючи, як віти
вкривають барви золоті.
Лише господарка Сірка
зайти в альтанку має змогу.
Коли збиратиме в дорогу –
завжди легка̀ її рука.
А потім вирушиш у світ,
ледь непомітно здичавілим,
під шурхіт листям облетілим,
що шелестить тобі у слід.
