| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
ЯК ТИ КРАЛА МІЙ БОРЩ
|
Я вдивляюсь в байдуже, насуплене небо.
Знов травневі калюжі оплакує дощ.
Пригадаю, як стане на серці амебно,
як тебе запросив я до себе на борщ.
Наш короткий роман зав’язався в маршрутці.
Ти сказала, що з днюхи своєї ідеш.
Ці тонесенькі ребра, ці нозі і руці…
Ми пішли у кафе: їж, кохана, без меж!
Ти вмолола бульйон, добрий пригорок з булок.
Ще й з собою в торбинці взяла провіант.
Хоч не станеш ніколи ти Сандрою Буллок,
та і я – не Бред Пітт, втім… і не павіан.
Їж, кохана, круглій, вшир чимдуж роздавайся.
Ситий шлунок – фундамент стосунків міцних.
Хоч про днюху збрехала (дізнався з девайса), –
ще поїж, щоб не плакав сусіда-м’ясник.
Шлях до тебе, зайчатко, я серцем торую.
Ти ж реберцями «світиш», тоненька мов хвощ.
Зготував з почуттів здоровезну каструлю.
Вже чекає на тебе наваристий борщ.
Ти, кохана, в той день не прийшла – прилетіла.
Ще сметанки, голубко? Смакуй до борща!
В мріях марив, як ширшає тінь твого тіла.
Не змовкав ополоник – моторно бряжчав.
Попоїла? Стривай, я за мить повернуся.
Дивний звук. Я – навшпиньки. Дивлюся: мій борщ
нагортає у банку літрову Ганнуся!
Що ж… чола винувато, любаско, не морщ.
Наче гупнуло серце із неба об землю.
У безодню води крижаної – шубовсть!
Після цього амури вже нас не поженять:
тишком-нишком ти, злодійко, крала мій борщ!
Я б і так всі борщі, що існують на світі,
із щавлю і капусти, з грибів, буряка
у цистернах до ніг твоїх клав замість квітів,
без претензій, принижень, образ, дорікань!
Я дивлюсь в хмаропузе, зажерливе небо.
Калатало у грудях, удруге не збоч!
Бо вражає не гірше від грипів та ебол
та любов, що краде із каструлі твій борщ.
© Сашко Обрій.
ID:
874995
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.05.2020 21:26:23
© дата внесення змiн: 07.05.2020 21:26:23
автор: Олександр Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
| В Обране додали: |
|
| Прочитаний усіма відвідувачами (450) |
| В тому числі авторами сайту (16) показати авторів |
| яся, Марта Миколаївна, Ф.С., _goroshko, Амадей, Аля Топоровська-Богданова, @NN@, Дмитро Кiбич, Dubova(Марина), Leskiv, Зелений Гай, Ольга Калина, Miafina, Ярослав К., yaguarondi, Олена Жежук |
| Середня оцінка поета: 5.00 |
Середня оцінка читача: 5.00 |
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
дякую, Ярославе!  
дяка! 
Отак вона до кожного ходила.
І крала борщ!
Бо свого не варила!
Дуже цікаво мені, а сюжет виник після того, як Ви побачили цю світлину?
дякую!
ні, це реальна історія, яка трапилася з моїм другом у Києві 
Ржачний жах! 
дяка
чудовий вірш, трагедія, що дарує поспімішку 
дяка
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
класно, Сашко, і сміх, і гріх. А твої рими до "неба" жирнючі та смачніші за борщ 
