Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: Залог - ВІРШ


Максим Тарасівський: Залог - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 12

Пошук


Перевірка розміру




Залог

Я всегда, еще с детства любил ходить пешком - гулять, идти по делу или бесцельно бродить, преодолевать какие-то неимоверные маршруты через весь город, которые взрослый человек проделал бы на общественном транспорте, в тесноте, с обидой и пересадками. А я любил ходить! - и как только в моей голове сложилась карта Херсона, я отдал предпочтение этому виду передвижения и другими пользовался только в случае крайней необходимости. Так я выяснил, что на моей первой карте города все еще много белых пятен, а сама она построена на основании ошибочных суждений о форме Земли и месте на ней моего родного дома и нескольких путеводных ориентиров, таких как дом бабушки, улица Суворова и вокзалы - Речной, Автобусный и Железнодорожный. Поэтому случалось так, что вместо Индии, которой по всему полагалось быть за ближайшим поворотом, я обнаруживал Америку, а сразу за ней - неслыханных размеров океан. Так или иначе, но с моей карты постепенно исчезли белые пятна, она обросла сведениями, к ней приложились лоции опасных и любопытных мест, описания земли и людей в стиле Жюля Верна и Элизе Реклю, а также компас; сейчас бы это все называлось «геоинформационная система», ГИС. Потом у меня появилось еще несколько таких систем, с Запорожьем и Керчью, а после их стало уже так много, что я потерял им счет и, наверное, мог бы сложить из них небольшой глобус. Пожалуй, именно это привлекало меня больше всего: ведь когда я садился в троллейбус, он шел своим маршрутом и привозил меня туда, куда и обещал. Никаких отклонений или неожиданностей, и никаких открытый! - а каждый шаг пешком сулил и предвещал открытия, которые то и дело случались по дороге. Пока пассажир троллейбуса ехал из пункта А в пункт Б, пешеход обнаруживал между А и Б еще немало прекрасных пунктов, помеченных буквами вопреки всякой азбучной логике. Заметить их из окна не было никакой возможности, а пешее путешествие дарило множество таких возможностей. Мир, в котором еще не были приручены ездовые животные и придуманы колесо, парус и пропеллер, раскрывался медленнее, но куда подробнее. А сколько мыслей приходит в голову человеку, идущему пешком! - я еще ничего не знал о терапевтическом эффекте прогулок, я им просто наслаждался, и даже о наслаждении своем тоже не особенно догадывался. Просто шел легко, неутомимо и безболезненно, рассматривал все вокруг, и все вокруг было ново и интересно, я никуда не спешил и не опаздывал, времени было сколько угодно, а там, откуда я вышел, и там, куда я когда-нибудь доберусь, меня любят и ждут – с объятиями и обедом... А еще в моей любви и способности к длительным пешим переходам мне виделся твердый залог. Нет, конечно, я не проговаривал этого специально, но я вполне отчетливо наблюдал себя в самых отдаленных местах планеты, куда я, очевидно, должен был вот так вот, с наслаждением, дойти. Иначе – ну зачем мне такие легкие ноги? - всего-то и нужно, что выйти из дому и держать путь, а уж ноги свое дело знают, дошагают куда угодно. Правда, воображение мое уже тогда было таким буйным и щедрым, что куда угодно я добирался, даже не выходя из дому или преодолевая всего какой-нибудь километр-два от прадедова дома до развалин причала на Лимане. И я не торопился куда-то отправляться по-настоящему - ведь впереди у меня еще такая долгая жизнь! А время, меж тем, не стояло на месте; незаметно, без предупреждений, в нем делалось все меньше пеших походов и вообще движения, зато все больше неподвижного сидения – за партами, столами, в аудиториях, кабинетах, комнатах и конторах. К тому же, от сидения на одном стуле до сидения на другом никак нельзя было опаздывать, так что и между ними от ходьбы пришлось тоже отказаться. В конце концов, ее осталось совсем немного, пешие маршруты торопливо пробегали давно исследованными местами, и между А и Б исчезли какие бы то ни было буквы, в строгом соответствии с азбучной логикой. Да и сам пешеход, признаться честно, уже не тот, и одна из его ног служит ему, как колесо чичиковской бричке: в Москву доедет, а в Казань - увы. Какое уж тут наслаждение? И только недавно, карабкаясь вслед за собакой на малозначительный холмик и вновь терзаясь о несбыточном, я вдруг признался себе, что никакого залога дальних странствий никогда не было. Их вообще не бывает, залогов. Таких, в ногах или руках, - точно нет! Зато есть нечто другое, гораздо более сильное и важное, возможно - самое важное. Благодаря этому человек вообще без единой конечности объехал весь мир, побывал там, куда и здоровый не доберется. А другой человек, женщина, сделалась пилотом, когда женщин еще дальше киндер-кюхен-кирхен не пускали, и установила мировые рекорды - высоты, продолжительности, дальности и скорости полета. А еще... - а еще множество людей, наделенных и обделенных, добились, сделали, нашли, открыли, воплотили свою и человечества мечту. Когда узнаю о них, ощущаю и в себе некий трепет, вероятно, того же, что вело их. Это есть, существует, вот же оно, трепещет, зовет за собой, просится в дорогу или требует себе перо, бумагу и слов, слов, слов, живых и точных слов! - и ничего-то у него не болит, и жизнь совсем не утомила его, и разочарования ему неведомы... ...вот это и есть - залог, главный и единственный.

ID: 863515
Рубрика: Проза
дата надходження: 03.02.2020 14:22:10
© дата внесення змiн: 03.02.2020 14:22:10
автор: Максим Тарасівський

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (48)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ulcus, 12.02.2020 - 09:50
твір близький мені, бо читаю і впізнаю деякі свої думки. а щодо мандрівок пішки - поготів. ще й зараз окремих моїх знайомих піддратовує, що я витрачаю час на долання відстаней ногами замість того, щоб під‘їхати маршруткою чи тролейбусом. а мені якраз подобається, що наше місто дозволяє пішкодралити без особливих зусиль - невеличке, компактне, уся інфраструктура - в доступних межах. щоб повирішувати заплановане, мені вистачає десяти кілометрів (от мудрі ґаджети зараз - усе підраховують))))
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 13.02.2020 - 07:41
Київ у цьому сенсі теж дуже зручний: його історичний центр компактний, скрізь можна дістатися на своїх двоїх, але рельєф! - горби та яри, тож на доволі обмеженій території купа-купенна цікавинок, закапелків, білих плям і т.д.
 
Вікторія Т., 06.02.2020 - 12:21
Ми ціле життя мандруємо, переходячи з одного стану в інший. Це не обов’язково має бути у фізичому просторі, подорож у внутрішній реальності теж можлива, хіба ні? Навіть крізь частоколи обов’язків.
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 09.02.2020 - 07:27
Ясна річ, можлива та здебільшого саме так і відбувається. Але пригадайте Маяка: любовная лодка разбилась о быт. Частокол обо'язків неуявний, і тікати через нього в свою внутрішню Монголію час від часу робиться так важко, що... Щоправда, коли видобуваєш з внутрішньої Монголії якесь диво, це рятує на деякий час. Мантрувати - "подорож це сам мандрівник" - і мандрувати smile
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 09.02.2020 - 07:28
...але цей текст радше про здобутки, а не про мандри як такі, хоча і про мандри - також.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Любов
Wicenta: - :clap:
Синонім до слова:  Ізоляція
Данило Київський: - Самозбереження :22:
Знайти несловникові синоніми до слова:  ковач
: - коваль
Синонім до слова:  Любов
Г. Орел: - Туга Душі за досконалістю.
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Г. Орел: - Власницький інстинкт
Синонім до слова:  Еволюція
Г. Орел: - Поступовність
Синонім до слова:  Ізоляція
Г. Орел: - Відділення, "Хата скраю".
Синонім до слова:  Еволюція
Г. Орел: - Відділення, "Хата скраю"
Синонім до слова:  Еволюція
Genyk: - Тримання удару
Синонім до слова:  Ізоляція
Genyk: - Виокремлення
Синонім до слова:  Ізоляція
Максим Тарасівський: - Синя ізолєнта
Знайти несловникові синоніми до слова:  Еволюція
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ізоляція
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
boroda-64: - асясяй
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Нервотрус
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Серценеспокій
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Злинці
Синонім до слова:  Любов
мышь: - Дихання, вічність, дар божий
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
dashavsky: - Душевна млість. :(
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Ооооо: - Дурощі.
Синонім до слова:  Любов
Юхниця Євген: - Сяйність, радісність, вітальність
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ревнощі, ревнувати
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Sin el mar: - Сонячність
Синонім до слова:  Любов
dashavsky: - ТЕПЛО ДУШІ. :019:
Синонім до слова:  Любов
Svitlana_Belyakova: - Не підвладне почуття...
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Дикар, брукняк
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Галечка, рінь, градівка, лобак
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Наметень, кругляк
Синонім до слова:  Камінь
Svitlana_Belyakova: - Глиба
Синонім до слова:  Самозаймання
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова): - самоспалах
Синонім до слова:  Заводити(включати автівку)
Пантелій Любченко: - Задрандулити.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Любов
Ооооо: -
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Ооооо: - Любов
Синонім до слова:  Художник
Svitlana_Belyakova: - Творець
Синонім до слова:  Кромка(чогось)
Зоя Енеївна: - Крайня частина(чогось).
Нові твори