|
Люблю тебе,село моє,
люблю табе,я Угля рідна.
Тут все в красі,тут все живе,
і ти в цвіту,наче та квітка.
Зимні ліси,снігом накриті,
і де не глянеш-сніг і лід.
На вікнах з інею,розківтли квіти,
а на дахах,як шапка,пухкий сніг.
Дивлюсь,на Рускова,Ділок і Гори-
урочища твої,геть всі в снігу.
А ще річки,від зимньої погоди,
камнем сковані,геть всі в льоду.
Але, ти Угля моя мила,
красива завжди у любу пору.
Так скаже,навіть та дитина,
а ще добавить-так,так я в Углі,теж живу.
Хоч Зиму,якщо чесно не люблю,
але тебе,обожнюю,моє село.
І коли сніг,вповільнює мою ходу,
та все рівно-у мене надуші,бурлить тепло.
ID:
860990
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.01.2020 21:22:38
© дата внесення змiн: 11.01.2020 21:22:38
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
