Надворі осінь золота,
А в серденьку весняна пісня,
Оспівує моі літа,
Оспівує кохання пізнє.
І ллються з серденька вірші,
І солов"іна пісня ллється,
Бальзам для спраглоі душі,
Отой, що Господом дається.
І солов"і п"янкі в душі,
Щоночі аріі співають,
Переливаючи в вірші
Ті почуття, як я кохаю.
Не дивлячись на календар,
І незважаючи на дати,
Я ллю душі п"янкий нектар,
Щоб радість людям дарувати.
І хто б там що не говорив,
Ви душу виливайте в слові,
Допоки серденько горить,
Доки душа жада любові.
Пишіть пісні, пишіть вірші,
Нехай із серця ллється пісня,
Викрешуйте вогонь з душі,
Оспівуйте кохання пізнє.
Дуже гарно написали! Вірш ллється з щасливої душі, яка пише, кохає і бажає добра іншим!!! Щастя вам,кохання, радісних осінній днів і всього самого найкращого!!!
Я дуже радий що Ви завітали.
Все в нашому житті це просто мить.І саме життя це теж
по суті мить.Якщо краса природи може чарувати місяць,
то справжнє кохання - невмируще, воно на все життя.
Ще раз дякую за радість спілкування. Хай Вам щастить.
Спасибі Валю.
Я коли спілкуюся з людьми закоханими, а особливо з тими,
хто вірно чекає, то душа сама хоче і писать про кохання і любить. Хочеться всім подарувати щастя і радість.
Щастя Вам Валю, натхнення, любові і отоі такоі жаданоі Вашоі зустрічі в щасті, радості і любові.
Я вдячний Господу Святому,
Що я живу,що я люблю,
Що виливаю в кожнім слові
Ту трепетну любов свою.
Колись мене Господь спитає,
Як я життя своє прожив,
Я перед Господом покаюсь,
Скажу:"Я все життя любив".
Любов від Господа дається,
Любов"ю треба дорожить,
Любов повинна жити в серці,
Любов"ю треба в світі жить.
Спасибі що завітали.Щастя Вам, натхнення й любові.