Промайнуло це кохання, наче вітер.
Квітники дощі тепер не поливають.
В роздоріжжі – сумувати чи радіти?
Навіть ангели цього не знають.
Ти щаслива, що пішла до нього.
Я, мов камінь. Залишаюсь жити
І шукати нову десь дорогу,
Щоб когось невпевнено любити.
