Пустка

Промайнуло  це  кохання,  наче  вітер.
Квітники  дощі  тепер  не  поливають.
В  роздоріжжі  –  сумувати  чи  радіти?
Навіть  ангели  цього  не  знають.

Ти  щаслива,  що  пішла  до  нього.
Я,  мов  камінь.  Залишаюсь  жити
І  шукати  нову  десь  дорогу,
Щоб  когось  невпевнено  любити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835781
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2019
автор: Олекса Кремінь