У пошуках кращої долі
Ми їдем кудись за кордон,
Працюєм до останьої крові,
Бо тут нам не милий закон.
.
Бо тут ми , як маленькі блохи,
Комусь сидим в голові.
І дають нам не їсти а крохи
Чесно ? В цьому винні самі !
.
Ми для світу бродяхи сліпі,
Які не бачать іншого шляху.
Нам ніхто не поможе в біді,
Якщо не ціномо власного даху !
.
Ми палемо власну землю,
За копійки віддаємо її.
Із Карпат робим пустелю,
Таке не робиться навіть у війні !
.
Ми забруднюємо власне довкілля,
А говорим, що хочем в Європу !
А ось як житеме моє покоління,
Якщо країну перетворили ви в ж"пу !?
.
Михайло Августин
