А чи є, таке село, на рідній землі,
Де могили немає, мовчать солов`ї,
Серед трав і дерев, син упав на війні,
Як журавлик молодий, ще не мав сім`ї.
Все жили і братались, а ворог не спав,
Ланцюги весь час кував.Та коли ж кінець?
П`ятий рік, війна йде, знов народ повстав
Де ж обіцяний той рай? На душі свинець.
І пече, і так болить! За світлії мрії,
Молить мати в темну ніч за своє дитя,
Кожен з нас, свій хрест несе. Та де ж надії?
Що народу чекати, яке майбуття?
Сонце землю зігріло, стежка в болоті,
Чи від снігу, чи від сліз, до цвинтаря шлях,
Очі лід, душа кричить. Хрест в позолоті,
Полетів поміж хмарин, сизокрилий птах.
А чи є, таке село, де могил нема?
Дочекалися весни, скрізь квітнуть квіти,
Синів любих, милих, забрала війна,
А чи хтось, хотів страждань? Чому радіти?
10.03.2019р.
