Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Пригода кота / казка/ - ВІРШ


Ніна Незламна: Пригода кота / казка/ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 23

Пошук


Перевірка розміру




Пригода кота / казка/

Ніна Незламна :: Пригода кота / казка/
На краю села, не далеко від лісу, стояла хатинка. В тій хатинці жили бабуся і дідусь, був у них котик Пушок. Білий - білий, як сніжок, до того ж ще й дуже пухнастий. Він був молодим котом, хитрим і непосидючий. Мишей в коморі і в сараї справно ловив, а в ліс ніколи не бігав. Він, ще не знав, що таке зима, не доводилося бачити снігу. Одного прохолодного дня сидів на сходах, біля хатинки. Раптово з неба почав падати сніг, здивовано позирнув, що це таке біле літає? Кілька сніжинок впало на ніс, відчув холод, здивувався, - Ня - у - ня-у! Дідусь був недалеко, взяв його на руки, погладив по спинці, - Це зима прийшла, мій хороший. Звикай, кожушка маєш тепленького, не замерзнеш. Посадив кота на лавку, біля сараю і сказав, - Саме зараз миші будуть шукати місце де заховатися та захочуть поласувати зерном. Тож дивися будь за сторожа, не дозволяй мишам господарювати. Пушок торкнув лапою купку снігу, що лежала на краю лавки зрозумів, що ніякої загрози немає. Двері в сарай були привідкриті, кіт уважно спостерігав, щоб часом і справді не забігла миша. Довго чекати не довелося. Вона вже сиділа між стіною сараю й цеглиною. Бо побачила кота, чекала, коли той вкладеться спати. Та Пушок, майстер ловити мишей, знав їхні хитрощі, влігся, ледь - ледь закрив очі, вдав, що він спить… Миша часу не гаяла шмиг….Та на заваді плигнув кіт, вона назад тікати, попід невеличку купу хмизу, а він за нею. Не годиться не піймати, сором буде, думав кіт, треба цю хитреньку спіймати. Вона затаїлася наче в засідці, лише виднівся кінчик хвостика. Кіт ткнув до хмизу ніс, тягнув до неї лапу. А миша з під хмизу шмигула, тікала в ліс, залишила маленькі сліди на снігу. Пушок поспішав, плигав за нею. Пухкий сніг розлітався на всі сторони та він не звертав уваги, намагався догнати мишу. Вона шмигнула під великий кущ, він за нею і раптово провалився. Незчувся, як опинився в ямі з пожовклим, старим листям. Не знайшов сліду миші. Вибрався з ями, а можливо тут, поруч, під сосною, подумав кіт. Сосна висока, пишна і густа, біля самого стовбура купа на пів сухого листя. Ні, на жаль і тут, не знайшов слід миші. От, халепа, не спіймав, засмутився кіт, треба повертатися додому. Він навіть не помітив, що здійнявся вітер, підносив сніг догори і з неба знову сипав густий, лапатий сніг. О, що це? Оглянувся довкола, сніг засипав всі його сліди. Як знайти дорогу додому? А вітер завивав, сніг сильно кружляв в повітрі. Повернувся Пушок під сосну, сховався від негоди. Під нею було затишніше, вітер майже не діставав його. Раптом за стовбуром сосни, сніг заворушився. Відразу помітив, ой, хто це може бути? Дивина та й годі. Чи то ховатися, чи добре роздивитися, роздумував кіт, щоб не було біди, не потрапити комусь в лапи. Ой, він такий білий, як я та трохи більший за мене. І ненароком сказав, - Ня -у- ня-у… За мить почув, чийсь писклявий голос, - Гей, ти хто? Пушок став на дві лапи, намагався краще розгледіти, хто ж то такий? За мить знову почув писклявий голос, - Ти не бійся мене, я не хижий звір.. Я зайчик , заховався від віхоли. Бачиш, як мете, світу білого не видно! Кіт побачив довгі вуха, від здивування розкрив рот, - Ого! Я такого білого звіра ніколи не бачив. Трохи замислився і пригадав, що цей звір схожий на кроликів, що живуть в них в сараї. Так – так, думав кіт, в них теж вуха довгі. Поки він думав, вже зайчик був поряд з ним, подав лапу, - Будемо знайомі, я Пижик. Кіт тремтячим голосом сказав, - Я котик Пушок… Розумієш, до нас в сарай миші прибігають зерно їсти. Моє ж діло не допустити цього. Оце за одною гнався і напевно заблукав. Снігом замело мої сліди, тепер не знаю, як повернуся додому. Пижик привітно подивився на нього, запитав, - А тремтиш чого? - Та, тебе так несподівано побачив, ще й промерз, - відповів кіт. - Пижик обійняв його лапами, - Ну давай, тулися до мене. Ми зачекаємо доки віхола вгамується, подрімаємо разом, тоді я тебе проведу додому. Я знаю дорогу до села. Та туди не бігаю, мама й тато не дозволяють, кажуть це небезпечно. Пушок гарненько зігрівся в обіймах зайчика і справді задрімав.. Не знати скільки пройшло часу та відкривши очі побачив, що вітер вщух, будив зайчика, - Зайчику, Пижик, просинайся, вже тихо, не мете, мені треба поспішати додому, а то скоро стемніє. - Зайчик потягнувся, кліпаючи очима, сказав, - Гарненько поспали, ну поглянемо скільки тут насипало снігу? Кіт першим вибрався з під сосни, його майже не було видно, загруз в снігу, - Ого, стільки насипало! А красиво! Подивися, як іскрить скрізь. Та, як вибратися звідси й знайти дорогу? Пижик вже стояв біля нього на двох лапах, Не хвилюйся, я по деревах і по кущах знаю дорогу, те, що вони в снігу, то нічого. Не відставай, доганяй мене! Зайчик робив великі стрибки по снігу, Пушок намагався від нього не відставати, хоча провалювався в сніг та знову вибирався і плигав за зайчиком. Біля пишної ялинки зупинився зайчик, трохи зачекав кота. Кивнув лапою вперед і сказав, - Ну ось, за цією ялинкою село, тільки туди мені не можна. Тож бувай, забігай в гості, тільки, як сніг зійде, бо зараз холодно. Пушок обійняв Пижика, - Я дуже дякую за допомогу. Ти поступив, як справжній друг. Я обов`язково прибіжу, як розтане сніг! Пушок махнув лапкою й вискочив за ялинку, здалеку побачив рідну хатинку. Він добирався додому й думав, обов`язкого навідаюся в гості до Пижика навесні, принесу йому морквинку і листя капусти. Як добре, що я зустрів доброго зайчика!

ID: 818611
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 23.12.2018 09:06:42
© дата внесення змiн: 23.12.2018 12:28:49
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 14 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАДЕЖДА М., Тетяна Горобець (MERSEDES), dashavsky, Надія Башинська, Світлая (Світлана Пирогова), Лилея, Капелька, Valentyna_S
Прочитаний усіма відвідувачами (74)
В тому числі авторами сайту (23) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Капелька, 03.01.2019 - 21:16
12 flo17 Прекрасна казочка,яка цікава для дорослих і для малят! 16 16 19 21 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар Капелька, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! give_rose 21 22 22
 
23 smile хороша казка
 
Ніна Незламна відповів на коментар Інна Рубан-Оленіч, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Інночко! give_rose 21 22 22
 
Красива казочка для дітей Ніночко і така повчальна! 12 12 16 16 icon_flower flo26 a30 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! give_rose 21 22 22
 
Valentyna_S, 23.12.2018 - 20:39
Симпатичні персонажі smile Казка навчатиме дітей доброти, її інколи бракує flowers
 
Ніна Незламна відповів на коментар Valentyna_S, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Валюшо! give_rose 21 22 22
 
Чудова казочка, Ніно! 12 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Валентина Ланевич, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Валюшо! give_rose 21 22 22
 
12 О! Оце по нашому. a16
 
Ніна Незламна відповів на коментар Світлана Петренко, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Гарного вечора Вам! give_rose 21 22 22
 
Жора Гарпунов, 23.12.2018 - 18:47
12 hi give_rose el
 
Ніна Незламна відповів на коментар Жора Гарпунов, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 23 21 22 22
 
dashavsky, 23.12.2018 - 17:10
12 Цікава казка. flo26 021 21 22 22 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар dashavsky, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 21 22 22
 
НАДЕЖДА М., 23.12.2018 - 16:34
12 12 16 16 Гарний подарунок дітям на Новий рік..Повчальна казка, Ніночко! 21 22 22 el 021
 
Ніна Незламна відповів на коментар НАДЕЖДА М., 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Надійко!Гарного вечора Вам! give_rose 21 22 22
 
Галина Лябук, 23.12.2018 - 15:41
Дуже гарна і цікава казочка п. Ніно, має безцінну
виховну мету, що допоможе нашим діткам стати добрішими, уважнішіми, слухняними. Хороший Новорічний
дарунок батькам, педагогам. Спасибі, добра!
 
Ніна Незламна відповів на коментар Галина Лябук, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно вдячна Вам за теплі слова! give_rose 21 22 22
 
Яка гарна казочка! 12 16 Онучці прочитаю. ko el a29
 
Ніна Незламна відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Світланочко! give_rose 21 22 22
 
Ніна-Марія, 23.12.2018 - 14:40
Дуже гарно і цікаво написали, Ніночко! 12 12 12 16 21 22 22 42 43 flo12 shr el
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ніна-Марія, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Ніночко! Гарних святкових днів Вам! give_rose 22 22 21
 
Амадей, 23.12.2018 - 14:22
Гарно пишете.
На таких казочках якби виховували малят, то й
суспільство було б добріше.
Щастя Вам, натхнення, тепла і світла в серці.
12 12 16 flo26 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар Амадей, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пане Андрію! Гарнихсвяткових днів Вам! give_rose 21 22 22
 
Надія Башинська, 23.12.2018 - 10:48
el a5 16 el 16 a35 el Яка гарна, тепла казочка! У 19 22 22 шкільний "Букварик"!!!
 
Ніна Незламна відповів на коментар Надія Башинська, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 22 22 21
 
Чайківчанка, 23.12.2018 - 10:19
give_rose 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар Чайківчанка, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Марійко! give_rose 21 22 22
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
Нові твори