До дня села ...
Сценка "Як козаки ішли"
Ведуча: Першими поселенцями правобережжя Синюхи, так зветься річка, яка розташована неподалік села, були запорозькі козаки , які мали тут зимівники і хутори…
Ведучий: Уявімо як, це все відбувалось…
На лавці сидять гарні українські дівчата та співають: "Ой там за горбом, ой там за ставком, Ой там козаки ішли та й удвох"…
Важко вздихають: Ой, а нас та троє…
Вмикається музика із мультфільма «Як козаки ішли»
Балик: - Куций… а Куций… скільки можна плентатись по цим пагорбам. Вже смеркає, може трохи відпочинемо???
Куций: Балик, ну ти і швидко здаєшся! Добре, умовив ,але переночуємо і відразу підемо далі.
Балик домовились.
Козаки засинають і починають хропіти.
Балик прокидається, позіхає , відкриває очі, вскакує і починає гарлапанити: Куций, Куций хутко прокидайся, поглянь яка краса! Які простори, широкі поля, а яка баааалка!!!! Аххххааа Куца , така як ти!!!
Куций: Балик ти на своє пузо подивись…,
Балик: Вибач, друже. А давай на цьому місці напишемо: Тут був Куций (показує на худорлявого друга) і Балик… (показує гордо на свій живіт).
Вибігає захекано ще один козак: Хууу ледве вас наздогнав.. Що ви з себе корчите Напишемо просто : «Тут був Я! (гордо)
Балик: Ооо які гарні дівчата, тепер я точно нікуди не піду, а залишусь тут…
Куций: Де в Куцому балиці?
Балик: Ні, в Куцій Балці!!!
Третій козак: І я.
Куций: ладно і я з вами.
Козаки підходять до дівчат, сідають з ними на лавку, обіймаються.
Дівчина: Дівчата, гляньте , а їх все-таки троє.
Всі кланяються і уходять за куліси.
