Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: КІТ БІЛА ЛАПКА - ВІРШ


Крилата: КІТ  БІЛА ЛАПКА - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 5

Пошук


Перевірка розміру




КІТ БІЛА ЛАПКА

КАЗКА Котик Біла Лапка з’явився у дворі Ромчика під кінець літа. - Дай мені, хлопчику, хлібця, будь ласка, - попросив рудошерстий, коли хлопчик, повертаючись зі школи, підходив до під’їзду свого дому. - Не маю зі собою . - То винеси з квартири. Я дуже голодний. Від учора нічого не їв. - Гаразд. Подивлюся, що там у нас є і винесу. Прийшов Ромчик – мами-тата нема, на роботі, тільки бабуся на кухні порається. - Мий руки, переодягайся і сідай до столу, - мовила вона внуку. - Добре. Помив Ромчик руки, зняв шкільну форму, вдягнув спортивний костюм та й сів до столу. - Бабусю, налий мені повну миску, бо щось я дуже проголодався. Налила борщу бабця майже до крайчиків, ще й сметани ложку до того додала. - Смачного, Ромчику! - Дякую. Ти йди, відпочинь, бабусю. Я миску сам помию, коли справлюся з борщем. - І справді, йду приляжу, притомилась я. Як тільки бабуся вийшла, Роман взяв півлітрову банку з полиці, налив туди борщу (брав зверху, де сметанка була), сховав банку до сміттєвого відра, прикрив старою газетою. Тоді решту борщу доїв, помив тарілку, ложку, витер стіл, за яким сидів, взяв відро і пустився надвір. - Куди ти? - спитала бабуся. - Сміття винесу. «Якийсь дивний сьогодні мій онук. І посуд за собою вирішив помити, і сміття поніс. Що з ним сталося?» - дивувалася бабця. Поки вона роздумувала над змінами в поведінці онука, той уже надворі біля сходів годував кота Білу Лапку. Поїв рудий, подякував своєму рятівникові, ліг на лаві, зажмурив очі, а хлопець виніс сміття і поспішив до хати. З тих пір щоразу, коли Роман повертався зі школи, носив котові суп чи борщ. Зранку міг йому і кусник ковбаси кинути чи шматок хліба з маслом. Бабуся зауважила, що її внук став більше їсти і більше допомагати – виносив сміття, мив посуд. Вона сказала про це мамі. Мама зацікавилася цим фактом. «Їсть більше, а не поправляється. Може, виливає в туалет чи в раковину на кухні?» – подумала вона й вирішила прослідкувати за сином. Сховалася за дверми кухні й побачила, що він відливає половину з тарілки у баночку, яку ховає до відра зі сміттям. Нічого не мовила на те. Коли син поніс сміття, щоби викинути його до баку, підійшла до вікна на кухні й побачила, що Ромчик з банки виливає суп у бляшанку, що лежить біля сходів, до якої підбігає рудошерстий кіт із білими лапками. - Так ось чом у він просить великі порції! – скрикнула. – Він котові віддає половину! Коли Роман повернувся зі двору, сказала йому, що його секрет розкритий, вона побачила з вікна, куди дівається половина з того, що налите йому. - Мамо, тільки не свари на мене. Три місяці тому цей кіт був дуже голодний і попросив мене, щоби я його нагодував. Як я міг відмовити? - А чому нам з бабусею нічого не сказав? - Боявся, що будете лаяти мене й не дозволите кота підгодовувати. Я ж думав, день-два погодую руденького, він і піде собі кудись. А він залишився в нашому дворі і щодня мене чекає під сходами – рано і по обіді. Мамо, ти більше не дозволиш мені його годувати? - Раз уже взявся за цю справу, то продовжуй її робити. Тільки питай, що можна брати з дому. - Гаразд. Дякую. Ти в мене найкраща матуся в світі! Ромчик обійняв неньку і поклав свого малого цьомчика на її щічку. Цілий рік годував хлопець кота. Біла Лапка любив спілкуватися з Романом. Він підріс, помудрів, щоразу проводжав малого до школи, а потім зустрічав його з неї. А ще любив сидіти під вікном і слухати пісні, які долітати із прочиненого віконця зали квартири, що знаходилася на першому поверсі. То співав сімнадцятирічний Ігор. Якось прийшла у дім Ромчика біда – захворів його татко і йому треба було робити операцію. А потрібної суми грошей в родини не було. Зажурилася бабуся. Зажурилася мама. Зажурився хлопчик. Кіт побачив зажуру в очах свого годувальника, спитав: - Що сталося, друже? - Біда у нас. - Яка? - Та навіщо тобі це? Ти й так нічим не зможеш допомогти. - І все-таки, скажи. Прошу. - Татко захворів. Йому потрібно зробити операцію, коштовну. А у нас немає таких грошей. - Я щось придумаю. - Та що ти можеш придумати, Білолапченку? На другий день зранку кіт, побачивши Романа, підбіг до нього та й каже: - Знаєш, я придумав, як зможу допомогти. Я співатиму у проході в метро, куди ти мене одного разу брав зі собою. Там деякі люди стоять ( я бачив), співають і їм кидають гроші. - Так то ж люди! - Я теж вмію співати. Маю слух. Якби ти мені ще й гітару дістав, я б і заграв, мені здається. - Гітару? У мене є гітара. Татко колись у молодості грав на ній. Правда, вона подряпана. - Це навіть краще, що така. Дуй за нею, часу на роздуми нема. Хлопець метнувся в дім, виніс гітару. - Бери. Тільки потім поверни її мені, щоби татко не сердився на мене, коли прийде з лікарні. - Поверну. Але ти мені ще винеси картку, на якій напиши таке: «Збираю добрій, але небагатій людині, яка мене годує, на операцію». Приніс хлопець гітару й картку, сказав: - Я допоможу тобі занести гітару, хоч маю сумнів, що щось із твоєї затії вийде. - Ну, допоможи, як хочеш. Підніс хлопець інструмент до станції метро. Сів кіт у проході, став грати та співати українські народні пісні – ті, що чув з вікна того парубка, що жив на першому поверсі у тому ж під’їзді, що й Ромасик. Він, Ігор, учився в музичному училищі (про це коту хлопчик сказав) і частенько вдома тренував голос виконанням різних українських пісень. Коли кіт заграв та заспівав, його обступили перехожі. Вони навперебій стали кидати гроші незвичному музикантові у відкритий футляр від гітари. Ну, бо вже дуже пронизливо той співав і вправно перебирав обома своїми білими лапками струни гітари. Хлопець постояв трохи біля кота, послухав його гру, а тоді сказав, що йде робити уроки і години через три повернеться, щоби допомогти котові занести гітару додому. - Чекатиму тебе, - мовив кіт. - Коли Ромчик повернувся до метра, у кота футляр був до верху наповнений грошима. Там лежали різні купюри – і п’ять, і десять, і двадцять, і п’ятдесят, і сто гривень. А якийсь пан навіть кинув 100 доларів. Цілий тиждень співав кіт під гітару і щоразу на іншій станції метро. Люди радо кидали вусатому гроші. Бо такого дива ще ніколи в своєму житті не бачили, щоби кіт умів грати на музичному інструменті та ще й співати українські народні пісні. А коли Біла Лапка співав пісню Володимира Івасюка «Червона рута» чи Скрябіна «Люди, як кораблі», то люд просто шаленів. Всі плескали і спішили вкинути у футляр якусь купюру. Та на сьомий день виступів з рудошерстим стався неприємний випадок – один підпилий молодик, побачивши гроші у футлярі кота, вирішив їх забрати собі, щоби накупувати собі спиртного. Але це йому не вдалося. Кіт розізлився на цього нахабу, вкусив його за руку, ще й подряпав йому обличчя. Треба було бачити, як втікав той підпилий хуліган! Все ж стояти котові в метро стало вже небезпечно, бо хоч молодик і відступився, та обіцяв, утікаючи, що повернеться зі своїми дружками і вони розірвуть рудошерстого співака на шматки. - Обійду усі станції,чуєш, - кричав, біжучи, - знайду тебе і ро-зір-ву! Кіт розповів про неприємну зустріч з парубком Ромчику, котрий прийшов через якийсь час за ним. Хлопець сказав: - Більше ти, Біла Лапко, не підеш співати. Тим паче, що грошей, як повідомила сьогодні мама, зібрано вже достатньо для того, щоби робити операцію. Трохи зібрали татові співробітники, трохи мамині, якусь лепту внесли і сусіди по під’їзду. - Радий це чути. І справді, на другий день після неприємного інциденту в метро, татові зробили операцію. Вона пройшла успішно. Коли тато прокинувся після наркозу, побачив біля себе жінку, то спитав у неї: - Скажи, як вам вдалося знайти гроші на операцію? - Трохи люди зібрали, але левову частину кіт заробив – той, якого наш син годував. - Як? Мама розповіла йому все. - Довго тато сміявся, а потім заплакав і сказав: - Цьому котові місце в нашій квартирі, а не надворі. - Я теж подумала по те, щоби його забрати з вулиці. - А співати від тепер буде тільки для нас і для наших гостей, але тоді, коли сам захоче. - Чудова ідея! Запропонуємо йому це. Того ж таки дня кота забрали до квартири. Ромчик був на сьомому небі, відтепер Біла Лапка жив з ним в одній кімнаті, спав в одному ліжку і в туалет навчився ходити на лоток, коли не було кому його вивести надвір у той час, як хотів справити нужду. Хлопчик гуляв з рудим, звісно, але лише тоді, як повертався зі школи. Інколи, сусіди просили кота щось заграти їм на гітарі, заспівати. Коли кіт погоджувався, хлопець виносив музичний інструмент, і Біла лапка грав на ній та співав. Під кінець концерту слухачі плескали в долоні і приносили котові дари: хто кільце ковбаски, хто шматок сиру чи яйця. Особливо, любили сусіди та перехожі слухати у виконанні рудого пісні «Червону руту» та «Ніч така місячна». Ось така історія.

ID: 810424
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 17.10.2018 23:52:42
© дата внесення змiн: 20.10.2018 22:09:43
автор: Крилата

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (136)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Лілія Левицька, 20.10.2018 - 21:51
Повчальна казка.Повіяло дитинством,думки дорослого завіяли роздуми й повчальність smile 23 hi
 
Крилата відповів на коментар Лілія Левицька, 20.10.2018 - 22:02
16 25 13
 
Дуже гарна, добра і повчальна казка. good
"Ромчик помив РУКИ..." 16 16 16 give_rose
 
Крилата відповів на коментар Світлана Моренець, 18.10.2018 - 17:02
Я щойно відредагувала, багато чого поправила. Вчора пізно ввечері писала. smile 16 16 16 22
 
Цікава історія повчальна якраз для діток. give_rose
 
Крилата відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 18.10.2018 - 17:03
Дякую. Добра вам. 16 give_rose 21
 
геометрія, 18.10.2018 - 11:25
Чудово,Любо! От тільки чому Біла Лапка звертається до Ромчика,як до дівчинки?.. 12 42 a35 flo08 flo11
 
Крилата відповів на коментар геометрія, 18.10.2018 - 17:03
Я поправила. Спершу хотіла, щоби головний герой був не хлопчик, а дівчинка. smile give_rose 22 21
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - Шампанзик
Синонім до слова:  збагнути
Genyk: - Потилицечух
Нові твори