Серед тихого саду, де любов проживала,
І у затінку дуба причаїлось добро,
Ніжно-біла троянда тихо-мирно зростала,
Бо у милій голівці ще турбот не було.
Та проходили роки, і дощі випадали,
І усміхнене сонце дарувало тепло,
Наша люба троянда пелюстки розпускала,
Перестала ховатись під батьківське крило.
Вже їй вільного місця у саду бракувало,
В ріднім краю затісно почувалась вона,
І з надією в серці в інший світ відправлялась,
А , окрилена щастям всю любов берегла.
Тепер край цей далекий вже не зве чужиною,
Тільки трохи сумує за батьківським теплом.
Тут розквітла прекрасно, наче квітка весною,
Бо зустріла кохання,яке раптом прийшло.
Тож тепер я бажаю вам щастя,
Хай в любові ростуть почуття,
Вірю в те, що задумане вдасться,
Й проживете найкраще життя.
Я бажаю здоров"я вам, діти,
У душі хай панує добро,
Щоб частіше могли ви радіти,
Й дарувати взаємно тепло.
Я бажаю вам сонця із неба,
І води із глибин джерела,
І усе, що в житті буде треба,
Неодмінно вам доля несла.
