Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: КАЗКА ПРО ГОРІШОК - ВІРШ


Крилата: КАЗКА ПРО ГОРІШОК - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




КАЗКА ПРО ГОРІШОК

Одного погожого вересневого ранку шестирічна Єлизавета зі своїм десятирічним братом Ростиславом йшла до школи. Не здолали вони ще й тридцяти метрів, як під ноги дівчинці впав горіх з дерева, що росло обабіч тротуару. Дівчинка підняла його. - Розіб'єш і будеш їсти?- спитав брат. - Ні, не зараз, - відповіла Ліза. Вона засунула горішок до кишені свого шкільного піджачка і з ним увійшла до класу До обіду горіх вчився разом із Єлизаветою. Він запам’ятав, що перша буква в алфавіт «а», зрозумів, що зараз пора року – осінь, і навіть навчився рахувати до п’яти. А ще він з дівчинкою скакав та бігав на уроці фізкультури. Горішку сподобалась школа. Та після четвертого уроку Єлизавета захотіла з’їсти горішок, бо зголодніла, але він мови до неї: - Не їж мене, я можу бути тобі другом. Я розумний, навчився рахувати до п’яти, знаю, що перша буква в алфавіті «а», і що зараз пора року осінь. - Гаразд. Куплю собі ватрушку зі сиром в їдальні. А тебе посаджу в горщик, як прийду додому. Може таке бути, що тебе сам Бог мені послав. А те, що Бог посилає, треба примножувати, так колись казала мені бабуся. А вона все знає! Дівчинка не могла дочекатися, коли прийде додому, витягне з комірчини великий порожній горщик, накопає на грядці, де мама садить квіти, землі, насипле в цей горщик і запхає до нього горіх. Коли прийшла додому, то спитала батька, де їхній горщик від квітки, що всохла минулого року. Тато сказав, що він на горищі. - А навіщо він тобі? – спитав. - Хочу посадити горішок. Знайшла, як ішла до школи. - Іди, Ростику, принеси його з горища, він біля віконця стоїть. Брат приніс горщик, Єлизавета взяла малу лопату і пішла на грядку, щоби накопати ґрунту. Насипала землі до горщика, запхала всередину горішок, підлила і поставила вазон у своїй кімнаті на підвіконня. Щодень поливала його та говорила з ним. Вранці вона казала: - Я йду до школи, бо мушу вчитися, а ти тут не сумуй, рахуй все, що бачиш за вікном, до п’яти і рости собі потроху. - Добре. Успіху тобі! – казав їй горіх. В обід, коли Ліза приходила зі школи додому, промовляла, підходячи до вікна з вазоном: - Привіт, горішку! Я вже вдома. Сподіваюся, ти не сумував за мною? Прошу тебе, ніколи не сумуй. Рахуй предмети, співай собі і пам’ятай, що я тебе люблю. - Приємно це чути, - промовляв горіх. Ввечері, коли Єлизавета лягала спати, вона підходила до горіха і говорила: - На добраніч, друже! Спи спокійно. Хай тобі присниться сонце, небо і твоя мама-грішниця, та, що тобі дала життя. - На добраніч, - казав дівчинці горіх. - І тобі хай щось добре присниться. Він дуже скоро пустив корінь і проріс крізь ґрунт. З кожним днем паросток ставав все більшим та більшим. Горіху подобалося жити в Єлизаветиній кімнаті, говорити з дівчинкою, дивитися у вікно. Та коли прийшла весна, тато підійшов до дочки й промовив таке: - Я знаю, що ти любиш свій горіх, але він уже досить великий і йому пора йти в самостійне життя, тобто, його потрібно висадити надворі в ґрунт. - Гаразд, - мовила донька. Тато викопав ямку, Ліза запхала туди корінь горіха і прикрила його землею. Потім полила водою літньої температури, погладила стовбурець долонькою, притулилася до нього щокою. - Рости від нині надворі, – мовила. - Тобі потрібен більший простір, ніж той, що ти мав досі, простір, в якому ти зможеш побачити великий шматок неба, як сонце сходить та заходить, як ніч виводить на небозвід місяць, зорі та ще багато чого цікавого. - А ти приходитимеш до мене? – спитав горіх. - Звісно. Щодня. - Тоді я спокійний. Ліза і справді приходила до свого горіха щодня. Гладила його по стовбурі. Розповідала йому у про свої шкільні справи. Навчила рахувати деревце до ста. Через п’ять років воно дало свої перші плоди – сто горішків. Як дівчинка тішилася! Перші три горішки, що впали, вона принесла додому і дала мамі, татові та брату. Вони з’їли і подякували дівчинці. Казали, що дуже смачні. Потім вона пригостила плодами, що впали, бабусю, дідуся, трьох сусідів зі свого поверху та двох подружок. Всі дякували Лізі. А напередодні свята Дня вчителя дівчинка попросила маму спекти горіховий торт для свого класного керівника. Мама погодилась. Донька допомагала їй – збивала яйця, місила тісто. Брат лущив горіхи. Коли торт уже був залитий шоколадом, донька спитала матір: - А можна я горіховою стружкою напишу на торті «З днем учителя!». Звісно, можна. Напиши. Тільки акуратно це роби, не поспішай. Батько завіз на другий день обох дітей до школи автівкою. Торт був великим та важким. Коли Ліза вручила його вчительці, та була дуже рада подарункові. Вона теж обдарувала Лізу – вручила їй книжку з буквами алфавіту та віршиками до кожної з них. Діти принесли їй ще квіти. Тож вчителька усім дала по три цукерки. Під кінець вересня тато потрусив горіх, Ліза зібрала плоди із землі у дві торбини. - Що будемо робити з горіхами? – спитав тато. Одну торбину залишимо собі, посушимо на балконі. А другу … Горіхи з другої можна було б комусь подарувати, тату. Я над цим подумаю. За кілька хвилин дівчинка вже стояла біля матері. - Мамо, - мовила вона, - дізнайся, будь ласка, за якою адресою в нашому місті знаходиться військовий шпиталь і скільки там пацієнтів та палат. - Навіщо тобі це, дитино? - Хочу горішками воїнів пригостити, а ще малюнки їм подарувати. Я бачила, як діти з якоїсь школи дарували воїнам малюнки, і ті дуже раділи цьому. - Добре. Якщо ти так вирішила, я дізнаюся. Мама дотримала свого слова, вивідала адресу шпиталю і сказала Лізі, що поїде туди з нею. Що палат ту шпиталю чотирнадцять і в них лікується сорок дві людини. На другий день Ліза на першій перерві попросила учнів свого класу залишитися, мотивуючи це тим, що хоче зробити важливе оголошення. Всі залишилися, поважали Лізу. Дівчинка сказала, що збирається провідати з мамою українських воїнів – тих, котрі лікуються у шпиталі. Вона відвезе їм свої горіхи. Але треба намалювати ще шістнадцять малюнків, бо у шпиталі шістнадцять палат, було би добре залишити хоча би по одному малюнку воїнам в кожній палаті. Але треба щось підбадьорливе намалювати і написати. Всі погодились принести малюнки. І принесли. Дехто навіть і цукерки приніс. Дівчинка була рада. Сказала, що сфотографує воїнів у шпиталі з їхніми малюнками і покаже їм їх після поїздки. В п’ятницю мама доні запропонувала спекти ще й печиво. Спекли. Ліза знову сама покрила його горіховою стружкою. Попробувала – смакота! Від такого печива воїни повинні швидко одужувати, подумала вона. В суботу тато відвіз їх до шпиталю. Лізина мама на пункті пропуску показала свій паспорт і посвідчення працівника міської бібліотеки (вона там працювала), сказала, що вони з донькою хочуть провідати ранених і залишити їм невеличкі дарунки й показала, які. Їх пропустили. Вони зайшли в кожну палату, в якій дівчинка залишила на столі печиво, цукерки, горіхи і малюнок. Воїни були раді. Вони усміхались, дякували дівчинці та її мамі. А один чоловік, поранений у плече, заплакав. Виявилось, у нього вдома дочка такого ж віку, як Єлизавета. Він її не бачив уже рік. - Все буде добре, - сказала Ліза. – Я вірю в це. Ви одужаєте і зустрінетесь зі своєю донькою. А війна закінчиться. Воїн міцно обійняв Єлизавету однією рукою. - Так. Все буде так, як ти кажеш, доню. Коли дівчинка повертались з мамою додому, то її серце танцювало гопака. Вона думала про те, скільки користі приніс піднятий нею колись горішок. Коли ступила на своє подвір’я, підбігла до деревця, обійняла його й мовила: - Спасибі тобі, горішку. Ти справжній друг! Ти скільки зробив для мене, і не тільки для мене. - Радий, що прислужився. Але якби не ти, я нічого б не зміг зробити.

ID: 806525
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 13.09.2018 21:49:34
© дата внесення змiн: 29.10.2018 15:59:29
автор: Крилата

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (128)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Чайківчанка, 14.09.2018 - 12:14
give_rose 12
 
Крилата відповів на коментар Чайківчанка, 14.09.2018 - 13:15
Дякую. Добра вам! give_rose
 
Ольга Калина, 14.09.2018 - 07:47
12 12 give_rose
 
Крилата відповів на коментар Ольга Калина, 14.09.2018 - 08:07
Гарного дня! 22 21
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - Шампанзик
Синонім до слова:  збагнути
Genyk: - Потилицечух
Нові твори