Жайворонка пісня знов лунає в полі,
Я іду щоранку виглядати долю,
Виглядаю доленьку з сонечком, з піснями,
Де моя стежина пролягла житами.
Десь і моя доленька заблукала в полі,
Я пісні співаю для моєі долі,
Хочу я попасти у чарівну казку,
Де ти, моя доленько, обізвись, будь-ласка.
Озовися віршем, задзвени піснями,
Простелися доленько щастя рушниками,
Я плекаю в серці сонячну надію,
Доленько, серденько, я про тебе мрію.
Там піснями жайвір наливає жито,
Вже весна минула, вже минає літо,
Скроні вже покрились яблуневим цвітом,
В Господа благаю доленьку привітну.
Губоньки до губок, серденько до серця,
І від щастя пісня хай із серця ллється,
Де ти заблукала доленько-сестрице,
Ніжності й кохання вже пора напиться,
Вже пора, ти ж чуєш, як серденько б"ється,
Як кохання пізнє із серденька рветься,
Так, неначе з клітки вирватися хоче,
Щастям щоб наповнить серденько жіноче.
Я для тебе доленько, буду найщирішим,
Напишу для тебе я найкращі вірші,
Подарую щастя, подарую ласку,
Де ти моя доленько, обізвись, будь-ласка.
