Сьогодні за вуса тягав мене хресничик любий,
І я милувався на нього й на кума з кумою...
Я хочу, були щоб щасливими завжди ці люди
І весь мій народ. І керує бажання це мною,
Спонукуючи що є сили боротись невпинно
З мерзотною бандою, що мій народ уярмила,
Що бути покараною безпощадно повинна,
Щоб дихати вільно змогла Українонька мила,
Щоб це працьовите, порядне і добре подружжя,
Що так мені дорого, й ця мені люба дитина
В державі жили справедливій і людяній дуже,
Щоб стала країною щастя моя Україна.
І як же за це я боротись на практиці можу?
А так: помагати всіляко мені просто треба
Михайлові Саакашвілі, який є та Божа
Рука, що протягнута нам із духовного неба.
07.06.2017, Київ
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html