Повертає весна думками
У мої вісімнадцять літ,
Там де росяними стежками
Ми збирали удвох первоцвіт.
Де юнацькі мрії крилаті
Піднімали над світом нас,
Ох якби ж то могли ми знати
Як закрутить дороги час!
І життя поверне інакше
Відведе зовсім в інший бік,
А омріяне щастя наше
По одинці продовжить біг.
Вже, як склалося так і буде,
Краще, гірше? Ніхто незна…
Тільки знову чомусь в забуте
Повертає думки весна.
Тільки знову душу тривоже
Соловей піснями вночі,
А ще юність уже не може
Повернутися в наші дні…