Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мандрівник: Майже автобіографічне ( Людина - суцільна болячка ) - ВІРШ


Мандрівник: Майже автобіографічне ( Людина - суцільна болячка ) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 13

Пошук


Перевірка розміру




Майже автобіографічне ( Людина - суцільна болячка )

І ці хворобливі істоти змогли пережити мамонтів, динозаврів, птеродактилів, рептилій, птерозаврів та інших велетенських чудовиськ з могутнім здоров"ям в еволюційному процесі розвитку нашої Землі? Чогось не віриться. Це я про себе та собі подібних. Бо болячки вчепилися до мене як реп"яхи до собаки вже із самого народження. Не вміючи говорити та навіть ходити, я почав досконало хворіти. Свинку підсунув Господь, а пізніше вітрянку, кір, хвороби ЖКТ ( не плутати з ЖКГ, яке теж барахлить доречі ще й дотепер) і тд, по списку. Куди Творець дивився, коли створював таке слабке тіло...Загадка природи, як і самого світу. Добре, що хоч дух міцний, інакше зовсім би стало кепсько. Але то був лишень початок. Мовчу про зуби, які поки що починали тільки різатися і лоскотати, хоча певний дискомфорт відчувався. Пізніше все буде набагато серйозніше. Ниючий, місцями нестерпний біль, болісне виривання нервів та самих же зубів, недоспані ночі, поламані пломби, коронки, підпухлі ясна. Але це буде згодом. Звичайно, хто доживе до цих принад життя. Інші частини організму також мають замасковані захворювання. На все свій час. На загал складається сумна картина. Я опинився в царстві болю, де головне завдання кожного - вижити будь - якою ціною... Хоча для чого ? Філософське питання, чи не так. Звичайно дитячий садок я не відвідував. Замість нього були поневіряння по лікарях, чи навіть знахарях. Щось мені кололи, ставили компреси, промовляли різні заклинання. А у вільну від процедур хвилинку мене заколисували поважні няньки з поглядом як у Сфінкса, котрий все знає...Але тупо мовчить, немов тримаючи подумки дуже важливий секрет. Мабуть він досить простий. Скільки би тут не мучився, все одно треба помирати. От і вся філософія. Все ж таки мудрі були ці жіночки. Я їх по втомлених очах розумів. І тоді під звуки скрипучої колиски у польоті метелика легко було медитувати про суєтність речей, навіть розслаблятися від пережитого чи пережованого. Й справді людина чимось схожа на якогось мотиля, що не маючи великого здоров"я наосліп спішить у вогонь самого життя. Шансів вижити - нуль. Проте є можливість затриматись у часі, доки живі крила - ілюзії та придумувати по ходу сенси тимчасового перебування. Я навіть плакати перестав, змирившись зі своєю невдалою роллю. Лиш тихо собі під ніс бубнів якусь химерну мелодію на зразок : " Мамо що Ти наробила, навіщо мене породила...", або " Не просився я у світ обома руками..." Така халепа, то ж треба, щоб вона відбулася саме зі мною. Єдине, що було плюсом у цьому хаосі те, що я навчився ходити. І не просто ходити, а бігати. Мабуть тоді іже хотів утекти від самого себе, полетіти ген за обрій якимось яскравим фарбованим птахом над цією долиною Сліз... Та зась. Замість перламутрових казкових хмар на горизонті замайоріла школа. Ой, лишенько ! Ще мені цього свіжого клопоту бракувало до повного щастя. Але діватися було нікуди і я покірно почав готуватися до так званої дороги " знань ". Прощайте мої синьоокі фантазії. Може колись ще побачимось, якщо переживу ці соціальні " інститути ". - Там тобі вправлять розум, - буркнув батько і сунув у руку портфель. А за іншу повів мене до " світлого майбутнього ". Я шкандибав, покірно схиливши голову та підтягаючи соплі. І що не можна було навчитися писати, читати, рахувати вдома у комфортних умовах, а в перерві дивитися мультики ? Замість того вставати кожного ранку і стільки часу тратити на уроки та домашні завдання, суперечки (місцями бійки ) з однолітками, прискіпливі погляди вчителів, наче їм був винен купу грошей. Якийсь суцільний абсурд. Не так би повинні організовуватися найкращі роки життя.. Але то вже інша історія. Болячка виявилася живучою...Тьфу - тьфу.

ID: 781530
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.03.2018 10:48:38
© дата внесення змiн: 11.03.2018 10:48:38
автор: Мандрівник

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (185)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Анно Доміні, 14.08.2018 - 15:36
Так, в житті є одна цілком певна річ: якщо ти вже народився - то точно помреш smile
А щодо школи... якщо серйозно - то це справді жах. Скільки ми часу там провели, а чого навчилися? Чого дійсно корисного і потрібного? Напихали голову різною інформацією (переважну більшість якої все одно благополучно забуваєш після іспиту), а жити навіть і не пробували вчити... (ну, принаймні, радянська-українська школа така була, бо бува й інакше) 23
 
Мандрівник відповів на коментар Анно Доміні, 15.08.2018 - 18:46
Вінстон Черчилль говорив, що школа насправді нічого спільного із знаннями не має. Це заклад контролю, де дитину вчать основам гуртожитку...
 
Анно Доміні відповів на коментар Мандрівник, 16.08.2018 - 08:08
Ну щодо контролю - згодна, а от щодо гуртожитку - посперечаюся. Совково-українська школа мене ніякому гуртожитку не навчила. Напхали голову купою непотрібної інформації і виштовхнули у життя, і крутись, як хочеш... Тим паче, маю із чим порівняти: наприклад, корейська школа дійсно робить усе можливе для адаптації дітей у соціумі і навчання їх основам гуртожитку...
 
Ганна Верес, 11.03.2018 - 16:03
Болячка виявилася живучою...Тьфу - тьфу.
Заінтригували! 12 12 12 16 give_rose
 
Мандрівник відповів на коментар Ганна Верес, 12.03.2018 - 12:39
Життя із самого початку так заінтригує, що не розплутати аж до самої смерті friends
 
Жора Гарпунов, 11.03.2018 - 14:50
12 biggrin friends
 
Мандрівник відповів на коментар Жора Гарпунов, 12.03.2018 - 12:37
friends
 
Valentyna_S, 11.03.2018 - 14:24
biggrin biggrin biggrin 12
 
Мандрівник відповів на коментар Valentyna_S, 12.03.2018 - 12:36
give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Синонім до слова:  дерево
Svitlana_Belyakova: - Паросток життя
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екватор
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - підстаркувата
Знайти несловникові синоніми до слова:  Людина середнього віку
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Насущний
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Себевид
Синонім до слова:  Туман
Genyk: - Тимчасова ревність...
Синонім до слова:  Люстерко
*SELENA*: - верцадло, свічаддя
Синонім до слова:  звук
Sin el mar: - Мелодія, голос.
Синонім до слова:  пульт телевізора
Alex-dr_7(tericon): - дистанційка́
Синонім до слова:  пристосуванець
Alex-dr_7(tericon): - мутаціонер :D ́
Синонім до слова:  ревнувати
Ксенія О: - Кохати через край
Нові твори