Ось наздогнав мене зимовий вечір,
Чи може я не хутко утікала,
Хурделить і мете сніжок на плечі,
А я тобі ще не усе сказала.
Спішу тобі назустріч, мій коханий,
Від хвилювання серце завмирає,
Такий ти рідний, бажаний, жаданий,
Такого мабуть більше не буває.
А ти вже тут, розкрив свої обійми,
І я до тебе, любий, припадаю.
З тобою так спокійно і надійно,
Так тепло й затишно, я оживаю…
З тобою разом хочу помовчати,
І в поцілунку хочу розчинитись,
В твоїх обіймах ранок зустрічати,
Навічно в твоїм серці поселитись…
27.01.2018 р.
