Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дружня рука: А може зовсім і не роль … - ВІРШ


Дружня рука: А може зовсім і не роль … - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 10

Пошук


Перевірка розміру




А може зовсім і не роль …

Дружня рука :: А може зовсім і не роль …
Від консерваторії і повз Івасюка ... Такий цей пам'ятник чомусь душевний, Не бунтівний, а як простягнута рука, Як музика його чи як слова вірша … Далі направо у підземний перехід. Тут дуже щиро завжди колядують … Той львівський не такий, як київський підземний світ. Тут помаліше все. Тут слухають і все ще чують … А далі повз будиночки торгові, І дорогі, й смішні ці образи живі і іграшкові … І Опери класичний дух струмить, Хто вміє слухати, то чує, як шумить … Людського гамору нещирості ріка … І раптом дотик. Це чути скрипаля… Озвалася душа. Так тихо. Може хто почує. Що серед цих фальшивих Миколаїв десь здаля Хтось тут на скрипці під театром трішечки вальсує … Збирає голубі́в глядацькі зграї … Шукає слухачів десь на майдані скраю ... Заслухався. І бачу, я не сам. Ти теж стоїш і в такт цій музиці киваєш. Волосся віддала погратися вітрам … Яка прекрасна ти в цій грі! Нічого ти не помічаєш ... Там голосніше. Там, де Скарбківський театр. І ти туди за цим концертом поспішаєш … Я вслід цій музиці. І на маленькій вулиці. Тут на будинку надпис … Музикант тут жив. У тридцять ти нас покидаєш … Ти мов в стіні цього будинку розчинилась, Стояла, плакала, схилилась, і когось про щось просила Так тихо-тихо, як могла … У двері я постукав і зайшов … Там літня пара у кутку сидить. І старший пан своєю грою В кімнаті тій дива творить … А на столі старий – старий альбом … З нього з'явився образ жінки мов крізь сон. Я бачу, це моя стара знайома, Тільки тепер вона, здається, в себе вдома … Стояла й слухала, як пан той грав … Вони до мене повернулися всі разом. І вигук подиву в них на губах застиг … Так наче за чиїмсь проханням чи наказом Сам автор їх почув … і мрію їхню він здійснив … Раділа пара своїй доньці, що їх покинула так рано, Вона зраділа музиканту, Я виконав свою таку незвичну роль, а може і не роль … Ми ж не відходимо. Не йдемо нікуди. Дякуючи Вам, панно Любове й панові Таланту ….

ID: 767885
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 24.12.2017 19:09:32
© дата внесення змiн: 18.03.2018 10:20:05
автор: Дружня рука

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (155)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Надія Башинська, 24.12.2017 - 21:35
23 16 23 ГАРНО! ny5
 
Дружня рука відповів на коментар Надія Башинська, 24.12.2017 - 21:39
дякую ny4 ny5
 
Лилея, 24.12.2017 - 19:24
Дружня рука!!!
Вы меня каждый раз всё больше приятно удивляете своим творчеством!!!
У Вас свои , неповторные ноты в стихах!!!
С удовольствием читаю Ваши стихи!!!
Жду...Что же будет дальше?..Фантазия Ваша широка и глубока...Много интересного для себя узнаю!!!
С Наступающим Новым годом и Рождеством!!!
Безусловной любви!!!
Радости!!!
Исполнение всех желаний!!!
12 12 16 flo36 16 19 22 22 ny4 ny1 ny5 love18 flo36
 
Дружня рука відповів на коментар Лилея, 24.12.2017 - 19:27
дякую ... і вам гарного Різдва за всіма календарями ... і чудового Нового Року 23
 

Нові твори