Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Я ЧУЮ ГОЛОС МАМИ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Миколай Волиняк, 13.11.2017 - 20:40
Дякую! Сонце і Небо, Мати і Діти!
Капелька, 13.11.2017 - 19:36
Гарний повчальний вірш.А головне-повчальні слова настанови мами кожному.
Дякую,та я писала про свої відчуття і почуття,а не повчання, але якщо хтось зробить правильні висновки,якщо це піде комусь на користь, то я буду задоволена... Мати і Діти, Сонце і Квіти,що може буть краще...
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 13.11.2017 - 20:04
Дякую,Ганю! На жаль буває,що забувають і живих,не тільки тих,що відійшли в інший світ...
геометрія відповів на коментар Георгій Грищенко, 13.11.2017 - 17:57
Дякую,Георгію! Найчудовіше слово - мама,мені її й тепер не вистачає...
геометрія відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 13.11.2017 - 17:54
Дякую,Світлано! Тільки з глибини років відчуваю,як мені не вистачає мами...
геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 13.11.2017 - 17:50
Дякую,Ніло і Олеже! І хоч мами давно вже немає, я її ніби чую завжди...
геометрія відповів на коментар Пасічник Анатолій, 13.11.2017 - 17:48
Дякую,Анатолію! Поради мами відчуваю завжди...
Ніна Незламна, 13.11.2017 - 13:32
Мама- то рідне слово і найдорожче...А надворі все дощ полоще Вдивляюсь я у ті краплини А думки там,все до хатини І до маєї великої родини ... геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 13.11.2017 - 17:42
Дякую,Ніно! Допоки мама була жива,я все більше чула голос бабусі,хоча вона й померла,коли я навчалася у 7 класі, та її настанови я пам"ятаю й тепер. А останнім часом все більше помічаю в собі мамині звички і манери,тому й все більше її згадую і іноді мені здається чую її голос і її поради...
Ніна Незламна відповів на коментар геометрія, 13.11.2017 - 17:51
Ми діти своїх мамів і батьків,звичайно,щось унаслідуємо від них.Тяжко Валю коли родина далеко,я свої батьків загубила в 89 і 93 році,а ще перед очима їхні погляди пам*ятаю,настанови. Ото частушки подала в КП ,не судіть строго.Мій батько грав на гармошці,брав музику на слух,в містечку тішилися його вмінням.Тож десь в мене є, щось приховане,якесь натхнення часом приходить.Успіхів Вам!!!
|
|
|