Аврора
Почуттям своїм усміхнуся до зірок,
радістю знайду навіть зимну тиху ніч,
серцем не боюсь у пітьмі ступати крок,
адже я люблю і в коханні саме річ.
Щастя чарівне не залишу у думках,
фарбами його намалюю в небесах,
пензликом була теплота, що у руках,
- так в зимову ніч народились чудеса.
Хоч навколо сніг і крига та міцний мороз,
для душі триває літо сяйвами в пітьмі,
що біжать, неначе хвилі від раптових гроз,
по ставку на голі скелі теплі і німі.
Вітер принесе хуртовиною імлу,
небо затягне щільно ковдра сірих хмар,
щастя сяє ще, білу сіючи золу,
ніби згори вниз нею дмухає димар.
Вщухне заметіль, затихаючи, як сум
від незгод і бід, що у кожного свої,
знову спалахне віддзеркаленнями дум,
щастя, що вночі очі радує мої.
Хай навколо чужиною буде цілий світ,
для душі знайду я літо зеленню трави,
у якій зірками мліє росянистий цвіт
щастям, як і все прекрасне, що не уяви.
Віктор Цвіт 30.10.17
