Твій погляд, сміх твоїх очей
І вже в душі тепло́, та сонце сяє
Навколо безліч радісних речей
Та тво́є серце – мо́є зустрічає
Мені здавалось – просто задихнусь
Але ця мить… - і відійшла в минуле
Тепер лише думками повернусь
Та серце не забуло
Вже тиха осінь за вікном
Та сірий дощ всі кольори змиває
Я пішки по калюжам під зонтом
Кохання де мене чекає?
В цей вечір йду, та музика дощу
Твоє ім’я краплинами складає
О мила пташко, пробач, тебе не відпущу́
З тобою в осінь двері відкриваю!