Бабине літо уже на порозі,
Дідова осінь на життєвій дорозі.
І хай в надії збуваються мрії!
Чую, як весною пташка співає,
Осінь кохання до нас закликає!
За кожен день ми вдячні Богу,
І з нашим часом ідем у ногу
Через бабине літо
У дідову осінь.
Над нами чиста, глибока просинь,
Лагідне осіннє сонечко
У вічі заглядає -
Воно як ніхто мої мрії й думки
Добре знає.
Друже! Кожним Божим днем дорожи,
Кожною митю щастя живи!
На повні груди те щастя вдихай,
І... затримай дихання,
Його у собі відчувай!
Наповнюємося щастям.
У Тобі щастя. І в мені щастя!
І бути нашому щастю!
Рука в руці, в єдності, в злуці...
Щастя в руці так міцно тримаю,
Його тепло я відчуваю.
Але не втримати те щастя нам.
Воно в очах уже сховалось,
І до серденька пробралось,
І запалали почуття -
Світлі, чисті, ніжні, щирі, глибокі...
Це щастя осіннє обличчя має,
Його кохання розпізнає.
