Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ДОЛИНА ДИТИНСТВА… (проза) - ВІРШ


геометрія: ДОЛИНА  ДИТИНСТВА…            (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 22

Пошук


Перевірка розміру




ДОЛИНА ДИТИНСТВА… (проза)

Мабуть немає таких людей,які б не любили подорожей. Я теж дуже їх люблю. Та й усе наше життя-це подорож. Сьогодні я хочу здійснити подорож у своє,хоч уже й далеке,дитинство. Хоч було воно оповите смутком і печаллю,(спочатку війна, а потім голод, нестатки,важка праця з малих років...), та я поринаю у нього,як у .чисту прозору воду,..і ніби відновлююсь.Так хочеться знову, як колись у дитинстві,вийти вранці, стати на порозі, охопити поглядом усе навкруг і побачити окутану вранішньою димкою річку, обрамлену зеленими вербами,розкішними кущами калини.Усе таке привабливо-чисте, зелене, а небо- синє-синє і птахи щебечуть, пурхаючи з гілки на гілку. Босоніж пройтися по траві,постояти біля річки,умитися живильною водою...Ні, спочатку заглянути у воду,побачити відображення верб, кущів-низом до гори, зиркнути й на своє відображення, потішитись,відчути,як завмирає серце від тієї первозданної краси. Мабуть у кожної дитини,(та й у дорослих теж),були якісь особливі,улюбленні місця,де вона могла уєдинитися,розібратися з думками,помріяти,осмислити ту, чи іншу, подію. Врешті-решт поміркувати наодинці,сховавшись від сторонніх очей. Такими у мене були густі шати калини,та мій улюблений чагарник,(про них я писала раніше). Це були мої таємничі місця,про які ніхто не знав. А ще я дуже любила сад,річку та долину на другому березі річки. Це було улюбнене місце усієї навколишньої дітвори. Адже тут можна було і погратися, і побігати,і покупатися, і позагорати. Ще наші батьки називали цю долину-долиною дитинства,певне і вони проводили на ній багато часу. А ще називали долину "лісом",старожили говорили, що тут колись був ліс. На цій долині,площею не менше 2 гектарів,нам доводилося випасати своїх корівок,припинати і напувати телят,пасти гусей. Та ще й гратися,купатися у річці,а то й просто бродити по шовковистій траві. Біля нашого городу річка була глибока,а вода в ній чиста і прозора,але дуже холодна. Та ми все-таки наважувались і часто купались. Дно річки тут було замулене і тому, якщо хтось торкався ногами дна,вода ставала каламутною. Тоді ми вискакували з води,хапали свій благенький одяг і бігли далі вздовж течії. Біля сусіднього городу річка була значно ширшою і мала піщане дно,тому купатися там було дуже добре. Річка там була неглибока, тому там дітлашня могла вчитися плавать. Накупавшись та обсохнувши ми, якщо дозволяв час,грали в колективні ігри:гилки,цурки,латки, жмурки,а іноді, і в війну. Розділялися на 2 групи,озброювались палицями та кілками,це були для нас гвинтівки, автомити і гранати, ділилися на "наших"і "німців",шлях посеред долини слугував лінією фронту. Іноді доходило і до рукопашних боїв,появлялися царапини та розбиті носи,а ще тривалі суперечки,бо ж нікому не хотілося бути "німцями". Дізнавшись про це дорослі заборонили нам грати у війну. Дівчатка,що,як правило виконували ролі лікарів та медсестер,погодились. А хлопчаки з таким поворотом справ були незгодні,і щось пошептавшись перенесли свої "воєнні"дії у балку. Балка була розміщена неподалік від долили. За долиною справа і зліва були 2 маленькі вулички,на них було всього по 5 хат,тому й називалися вони "п"ятихатки-1" і"п"ятихатки-2". Городи цих вулиць сходились у невеликому вибалку,а далі за ним була велика балка. Очевидно під час війни там були жорстокі бої,бо хлопчаки завжди приносили гільзи від патронів і порох. Тому дорослі нам категорично забороняли туди ходити,та хіба ж хлопчаків можна було вдержати,вони швидше витримають покарання,ніж відмовляться від балки. А заборона була викликана ще й тим,що скоро по війні старші хлопці там щось знайшли і підірвалися. Серед загиблих був і наш сусід Василько,який опікувався нами і допомагав. В час визволення нашого села,від нашої хати залишились лише сіни і хатина,а обидві великі кімнати і сарай було знесено вибуховими хвилями від бомб,які вибухнули на нашому подвір"ї. Мама соломою та очеретом позатуляла дірки і ми там деякий час жили. Оскільки ми були ще малі,то розпалювати в плиті доводилось нашому старшому сусідові Васильку. Якось Василько з двома товаришами пішли в ту балку,знайшли там якийсь вибуховий пристрій,зірвалися і всі троє загинули. Тому дорослі і забороняли нам туди ходити. Та бажання побачити на власні очі,що ж то за балка,перемогли наші страхи,і от дівчиська наважились, і одного разу все ж пішли до тієї балки. Спершу ми побачили якісь рови,канави і ями,та вирви від бомб. Ми їх обережно обминули,вийшли на пагорб і затамували подохи від незвичайної краси. Все було незаймано-чисте і свіже:і трава, і кущі,а найбільше квіти:сині сокирки,запашні чебреці і васильки. А найбільше нас зачарували жовті і бузкові безсмертники. Я вже їх бачила раніше і знала,що вони не в"януть, і підсихають не змінюючи кольору. Я ніби й тепер відчуваю усі ті цілющі пахощі,наповнююся ними,дістаю позитив... Усі ми вчимося у своїх предків мудрості і працьовитості, такту,шанобливості,дбайливого ставлення до навколишнього середовища,чесності. А от безпосередньості,щирості,уміння радіти,правдивості ми,дорослі,повинні вчитися у дітей,адже недаремно говорять,що тільки очима дитини можна побачити правду,істину суть речей. І так хочеться,щоб життя дітей не було окутане димом війни,щоб небо над ними було чистим і спокійним. А ще хочу побажати усім дітям: Здороя"я міцного,сюрпризів приємних, І здійснення планів усіх, й потаємних. Друзів хороших,сонячних ранків, Злагоди з рідними,рожевих світанків. Хай доля дарує лиш світлі літа, А в серцях довіку живе доброта!

ID: 746481
Рубрика: Проза
дата надходження: 17.08.2017 11:36:04
© дата внесення змiн: 16.03.2018 23:36:58
автор: геометрія

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (166)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Ганна Верес, 17.08.2017 - 21:40
Стільки теплоти і любові у Вашому творі, Валю, що мимоволі і сам занурюєшся у цю красу! Дякую. 12 12 12 16 17 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 17.08.2017 - 23:04
Дякую, Ганю! Спогади дитинства най-найприємніші,найцікавіші,та найнезабутніші... 16 43 42 flo36 flo11
 
Сіроманка, 17.08.2017 - 19:28
47 17 ...і тепло, і слізно від цієї згадки - у наших знайомих в сім'ї теж загинув хлопчик у тих повоєнних роках, теж рвонуло гранатою - загинуло кілька дітей, серед них і брат маминої доброї приятельки. Розказувала, що руки і ноги були цілі, а на місці серця - рвана яма 17 17 17 42 flo26 47
 
геометрія відповів на коментар Сіроманка, 17.08.2017 - 22:39
Дякую, Іринко! У нашому селі такі випадки ще траплялися дуже часто і не лише з дітьми, а й з дорослими; звісно дорослі підривалися під час виконання якихось робіт у полі... 16 43 42 flo36 flo06
 
Олеся Лісова, 17.08.2017 - 17:04
Мені теж захотілося у Вашу подорож дитинства.Найбільше сама люблю ліс,луки,поля,коли все цвіте.І теж про це багато пишу. 12 heart osen1 flo18 osen1 flo19 osen1 flo04
 
геометрія відповів на коментар Олеся Лісова, 17.08.2017 - 22:36
Дякую, Олесю! А я часом, коли вже ляжу спать, закрию очі і всі ці події пливуть перед очима і ніяк не можу забути того Василька, він же возився з нами, як рідний... 16 42 17 43 ny1 flo36 flo21
 
Чайківчанка, 17.08.2017 - 13:43
give_rose 12ХОЧ НА МИТЬ, ПОВЕРНУТИ БЕЗТУРБОТНЕ ДИТИНСТВО. ГАРНО НАПИСАЛИ.
 
геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 17.08.2017 - 22:33
Дякую, Чайківчаночко! Отож коли пишу, то все постає перед очима, ніби це було вчора... 16 43 42 flo36 flo05
 
icon_flower 42 43 Цікава подорож! Захотілося побувати у тій прекрасній долині, відчути всю красу природи, насолодитися ароматами квітів... Приємно було читати! flo19 flo16 flo18 flo24 flo22
 
геометрія відповів на коментар Світлана Семенюк, 17.08.2017 - 22:30
Дякую, Світлано! Спогади дитинства допомагають і теперішні труднощі долати... 16 43 42 flo36 flo01 flo06
 

Нові твори