Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Устин Кармелюк: Я з вами, люди. - ВІРШ


Устин Кармелюк: Я з вами, люди. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 36

Пошук


Перевірка розміру




Я з вами, люди.

«Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують... Людей запрягають В тяжкі ярма. Орють лихо, Лихом засівають...» Т. Шевченко. Вкраїно, ненько, наші долі переплелись. Багато солі Удвох ми з’їли. Все спізнали І подружились. Мо, й навік?.. І йдем одним широким полем. Хай, що не кажуть, а твій біль ятрить мене жагучим болем, бо непокоїть тая сіль, що з’їли ми удвох поволі. Перлино світу! Що з тобою? Вже не чаруєш ти красою славетних лицарів своїх. Гнилі ставки. Гнилі річки течуть нітратними полями, неначе в тій страшенній казці. І радіацій «ржаві» плями синів твоїх по злій указці вже запроваджують до ями. Куди піти? Куди подітись?.. Росою праведною вмитись... Ми - недолугії раби, мутанти підлі й безхребетні. Для чого в світі живемо? Щоб пити кров і «жрать» ковбаси? Лихі діла нести? А мо? Нащадкам зробимо припаси, а потім тихо помремо?.. Вже все зробили. Горе! Горе! Брат братом знову нивку оре. До поту крові. Ще й ганя, щоб більший шмат отшматувати собі у пельку пирога. А тре - то й буде катувати, якщо не так ступне нога! То, що ж це робиться сповна?! Та, схаменіться! Це ж війна! І нами править божевілля. Ми – самоїди! Камчадали! Самі себе їмо спроквола. Й тим більше радості й надій, чим гірше робиться довкола!.. Це ж – розум з’їхав! Боже мій! І недарма під серцем тисне, Бо вже гримить. А може й блиснуть. Страшної сили буревій зламає все, безжалісно змете: і правих, і не правих. Всіх загорне у безвість. Спалить! І смерть посіє між братами... Хай пам’ятає, хто лукавить: « Ходити темними ходами, де треба ясність – самогубство». 1996 рік.

ID: 745882
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 13.08.2017 11:11:28
© дата внесення змiн: 13.08.2017 11:11:28
автор: Устин Кармелюк

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (52)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Устин Кармелюк, 13.08.2017 - 20:11
Світланко. А Ви звернули увагу на рік написання?
Думаю, що вірш виявився пророчим. Як думалося - так і сталося.
 
Звучать шевченківські мотиви, Тарас писав:
Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде:
Розкуються незабаром заковані люди,
Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори...
І стиль дуже нагадує Шевченків. 17 16
 

Нові твори