Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Устин Кармелюк: Я з вами, люди. - ВІРШ


Устин Кармелюк: Я з вами, люди. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 51
Персональный ЧАТ Cмолянин
Персональный ЧАТ Kudelya
Персональный ЧАТ LeGION
Персональный ЧАТ LubovShemet
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Quadro.Tony
Персональный ЧАТ RudyMental
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Zoja
Персональный ЧАТ Анастасия Смирнова
Персональный ЧАТ Андрій Мурин
Персональный ЧАТ Андрій Німкович
Персональный ЧАТ Бенджамінка
Персональный ЧАТ Віда Вансель
Персональный ЧАТ Ведомая любовью
Персональный ЧАТ Визир Валерия
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Григорий Подольский
Персональный ЧАТ Дмитрий Дробин
Персональный ЧАТ Доця Люцифера
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ Зоя Журавка
Персональный ЧАТ Лариса Василишина
Персональный ЧАТ Мартинюк Надвірнянський
Персональный ЧАТ Надія Стасів
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Олесь-Червоний
Персональный ЧАТ Пётр Корнейчук
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ Тетяна Мерега
Персональный ЧАТ Той, що шукає себе
Персональный ЧАТ Філософ
Персональный ЧАТ Фея Світла
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ горлиця
Персональный ЧАТ гостя
Персональный ЧАТ росава

 прихованих - 13 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Я з вами, люди.

«Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують... Людей запрягають В тяжкі ярма. Орють лихо, Лихом засівають...» Т. Шевченко. Вкраїно, ненько, наші долі переплелись. Багато солі Удвох ми з’їли. Все спізнали І подружились. Мо, й навік?.. І йдем одним широким полем. Хай, що не кажуть, а твій біль ятрить мене жагучим болем, бо непокоїть тая сіль, що з’їли ми удвох поволі. Перлино світу! Що з тобою? Вже не чаруєш ти красою славетних лицарів своїх. Гнилі ставки. Гнилі річки течуть нітратними полями, неначе в тій страшенній казці. І радіацій «ржаві» плями синів твоїх по злій указці вже запроваджують до ями. Куди піти? Куди подітись?.. Росою праведною вмитись... Ми - недолугії раби, мутанти підлі й безхребетні. Для чого в світі живемо? Щоб пити кров і «жрать» ковбаси? Лихі діла нести? А мо? Нащадкам зробимо припаси, а потім тихо помремо?.. Вже все зробили. Горе! Горе! Брат братом знову нивку оре. До поту крові. Ще й ганя, щоб більший шмат отшматувати собі у пельку пирога. А тре - то й буде катувати, якщо не так ступне нога! То, що ж це робиться сповна?! Та, схаменіться! Це ж війна! І нами править божевілля. Ми – самоїди! Камчадали! Самі себе їмо спроквола. Й тим більше радості й надій, чим гірше робиться довкола!.. Це ж – розум з’їхав! Боже мій! І недарма під серцем тисне, Бо вже гримить. А може й блиснуть. Страшної сили буревій зламає все, безжалісно змете: і правих, і не правих. Всіх загорне у безвість. Спалить! І смерть посіє між братами... Хай пам’ятає, хто лукавить: « Ходити темними ходами, де треба ясність – самогубство». 1996 рік.

ID: 745882
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 13.08.2017 11:11:28
© дата внесення змiн: 13.08.2017 11:11:28
автор: Устин Кармелюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (22)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Устин Кармелюк, 13.08.2017 - 20:11
Світланко. А Ви звернули увагу на рік написання?
Думаю, що вірш виявився пророчим. Як думалося - так і сталося.
 
Звучать шевченківські мотиви, Тарас писав:
Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде:
Розкуються незабаром заковані люди,
Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори...
І стиль дуже нагадує Шевченків. 17 16
 

Нові твори