Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Кориця Медова: Ми досить дорослі - ВІРШ


Кориця Медова: Ми досить дорослі - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 50
Персональный ЧАТ Arden
Персональный ЧАТ Lawliet Darko
Персональный ЧАТ Mattias
Персональный ЧАТ Natali Zaika( Наталія Заїка)
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ S.Nemo
Персональный ЧАТ SAKHO
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Valentyna_S
Персональный ЧАТ Єлена Дорофієвська
Персональный ЧАТ Інна Рубан-Оленіч
Персональный ЧАТ Анфиса Нечаева
Персональный ЧАТ Артур Сіренко
Персональный ЧАТ БЕЗ
Персональный ЧАТ Віта Королюк
Персональный ЧАТ ВАЛЕНТИНАV
Персональный ЧАТ Володимир Присяжнюк
Персональный ЧАТ Галина Яцків
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Герасимець Оксана
Персональный ЧАТ Денисова Елена
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Елена*
Персональный ЧАТ Зоя Енеївна
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Колiр
Персональный ЧАТ Лажневський
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Михайло Онищенко
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Наталья71
Персональный ЧАТ Олександр ПЕЧОРА
Персональный ЧАТ Олена Вишневська
Персональный ЧАТ Ольга Калина
Персональный ЧАТ Пётр Корнейчук
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Светличная
Персональный ЧАТ Станислав Бельский
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Таїсія Шашилкіна
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Шостацька Людмила
Персональный ЧАТ Юрий Стайер
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ наталія калина

 прихованих - 1 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Ми досить дорослі

Ми досить дорослі, щоб не вірити долі, яка наче пух тополиний летить, сідає на землю бездумно, і так само бездумно піднімається вгору, Змішується з хмарами, інколи стає між парами, але то лише на мить. А далі ранковими випарами знову тягнеться вниз. Шукає опору. Але марно. Вона не вміє бути спокійною, покірною, тихою … Буває сяде біля когось на лавці, торкнеться легко руки Здається, що, все – назавжди тут. І накриває крихкою втіхою, Доки не дмухне вітер, а далі чуття, ніби хімічні сполуки, Що прагнуть підірвати такий ідеальний хвилинний світ, Який знову прожитий і відданий їй на поруки. Ми досить дорослі, та вкотре самі на обід … © #КорицяМедова

ID: 742477
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 17.07.2017 22:39:01
© дата внесення змiн: 17.07.2017 23:00:37
автор: Кориця Медова

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (119)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

norton, 17.07.2017 - 22:52
"тополиний"; вірш сподобався
 
Кориця Медова відповів на коментар norton, 17.07.2017 - 22:59
дякую за уважнысть. Виправляю smile
 

Нові твори