Мій вірний кінь-неси мене у гори і ліси,
тримаючи стремена-тобою я керую,хоч куди.
І грива,що від вітру розійшлась,
як прапор бєтся,по моїх плечах.
В обличча свіжий вітер завіває-
куди мене несеш,ти тільки знаєш.
А я держусь на спині у коня,
бо кінь цей-є двигун мого життя.
Цей кінь,сильніший від стихії,
цей кінь,всі знайте-мої мрії.
Коли я мрію-я долаю все,
бо моя мрія,хоч куди мене несе.
І щоб невпасти,чи забігти,хоч куди-
стремена сильно я тримаю і завжди.
Аще стараюсь,не загнать свого коня,
бо даний він,один мені на все життя.
Не можу я ніяк,вже без коня-
бо це одна із мрій,про цього скакуна.
Як день новий із ранку настає,
мене мій кінь-несе,несе,несе.