Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олеся Лісова: Горить свіча - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ molfar, 07.09.2017 - 01:20
То, певно, осінь спонукає Мольфара дихати тут прілим листям і разом із авторкою тужливо заглядати в осінь, бо створено тут відповідний настрій і щось невловиме, котре і є поезією)))Певні моменти для посилення цілісності враження можна було б ще "шліфанути", як от: 1.ЗакутуємоСЬ В Ніжних дум савАн - тут надмірне накопичення приголосних поєднане з не найбільш відповідним прикметником (ніжність і осінь усе-таки якось...() 2.Роки лякаються:- куди і де їх носить, (тут треба спинитись, аби збагнути про кого, власне, йдеться (кого їх? - років? бажань?) 3.останній куплет гарний, проте також не довершений логічно, бо хто хай несе тебе безперестанку? - доля? корабель? осінь?, а ще - куди несе? - а це ж останній куплет - тут усе важливо. Після світанків, певно, мала бути кома, але навіть із нею можна зустрічати світанки саме вдома, а значить і старість там знайде))) Мольфар точно знає, що авторка мала на увазі (не старіти душею), проте не добрала потрібних слів тут. Насамкінець хочу подякувати за чудовий осінній вірш. Хай Небо розширить Ваші обрії, аби кожен з читачів зміг побачити красу і неповторність Вашого серця, як це зробив Мольфар. Олеся Лісова відповів на коментар Володимир Верста, 11.07.2017 - 14:28
Безмежно вдячна і чекаю,і ціную Ваші коментарі.
Ліна Ланська, 03.07.2017 - 20:34
У Вас дуже хороший потенціал,Олесю...Дуже глибока думка і образність теж на висоті.
Олеся Лісова відповів на коментар Ліна Ланська, 03.07.2017 - 21:46
Дуже Вам дякую.Від Ваших слів ростуть крила.Я ж стільки років вірші нікому не показувала.Лише тепер рішилася.
Яна Корженевська, 03.07.2017 - 18:11
..дякую за насолоду. Ще раз переконуюся, що душа людська не має вікових обмежень..
Олеся Лісова відповів на коментар Яна Корженевська, 03.07.2017 - 19:33
Зворушена Вашими словами.Дякую і буду чекати Вас знову.
|
|
|