Червона сукня на тобі яскрава
Стоїш ти, мила, горда і вродлива
Здавалось, "неприступна Владислава"
Та все ж в душі така сором'язлива
Блактині очі, наче із картини
Я думав, що такого не буває
Так глибоко і дивно щохвилини
Мене твій погляд чимось зачіпає
Ти трохи менша, та не в тому справа
Про нас багато всякого говорять
Але кому це взагалі цікаво?
Якщо весь світ зника, коли ми поряд
Дівчата інші люблять поглумитись
Я їхні фішки добре пам'ятаю
Якщо захочу фальші надивитись,
То краще до театру завітаю
І пройде час, закінчиться вистава,
А дівка кожна стане вмить вразлива.
І тільки "неприступна Владислава"
Залишиться в душі сором'язлива...
