Читаю ваші вірші...
Вони надхнення для моєї душі.
Не знала б що далі писати-
Так прошу Вас Слово своє сказати.
Слово натхнення, слово потреба,
Його кожному треба.
Слово до слова - і так будується
Нове життя, життя Слова,
Через яке усвідомлюєм своє Я,
І ваше Ти. Ти в гарячім слові прийди,
Любов в душі до нього розпали.
В гарячім серці - гаряче слово,
Не схолониш, рідна Мово!
Мово рідної землі,
Мово нашої долі -
Пережила ти лиха доволі.
Хай Слово гаряче у долі козачій
Не вмре, не загине повік,
Хай вільно літає у мові юначій.
І сіється в душах, і проростає Любов"ю-
Як мило і добре сьогодні з Тобою.
Свою Любов, себе у Слові я лишаю,
І кожен раз у новім воскресаю,
У Слові, зродженого Любов"ю.
Воно все більшу набирає Силу,
Коли не забуваєш серцю дорогу,
Рідну землю Ти свою,
Батька, матір, всю родину
У тяжку для них годину.
І коли Любов свою даруєш їм,
І не забуваєш рідний дім!
Друзі, у завтрашній день
З вірою й любов"ю
Ходім!
