Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: Я НЕ ПОЕТ, ТИМ ПАЧЕ, НЕ ПІСНЯР - ВІРШ


Мирослав Вересюк: Я НЕ ПОЕТ, ТИМ ПАЧЕ, НЕ ПІСНЯР - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 3

Пошук


Перевірка розміру




Я НЕ ПОЕТ, ТИМ ПАЧЕ, НЕ ПІСНЯР

Я не поет, тим паче, не пісняр, Та все ж і в мене так буває, В душі повстане каменяр – Скалу байдужості лупає. Йому кричать покинь, спинись, Тобі скалу цю не розбити, З цією думкою змирись І будь як всі, так легше жити. А він затято б’є скалу, Солоний піт встилає очі. Та важче зносити хулу Чим мозолів кривавих ночі. Вже сперло подих, мовчки б’є, Удар кайла лунає дзвоном. Та віра сили додає, Що стане ця скала амвоном. Кайла удари, іскор сніп, Він хоче сплячих розбудити, Глухих, німих, хто вже осліп, Кому не сила в злиднях жити. Скалу байдужості йому, Він розуміє, не розбити. Що не під силу одному, Всім миром можна це зробити. Пора покласти цьому край, Щоб вже закінчилось терпіння, Бери кайло і розбивай Скали байдужості каміння. Тож він затявся, мовчки б’є, Лиш крешуть іскри зі скали Та гнів у грудях повстає, – Беріться за кайло хохли! 06.05.2017 р.

ID: 732187
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 06.05.2017 23:17:26
© дата внесення змiн: 06.05.2017 23:17:26
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (183)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Оксана Р.-Г., 07.05.2017 - 18:46
12 16 friends 16 21
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Оксана Р.-Г., 09.05.2017 - 09:32
hi scenic dash apple give_rose give_rose give_rose
 
Салтан Николай, 07.05.2017 - 11:40
Прикро, але більшість оберають легший шлях
І будь як всі, так легше жити.

На жаль, терплячість українців (яку часто подають, як силу і відвагу) це не сильна сторона, а якраз навпаки. Бо все це здирництво буде продовжуватись рівно до тих пір, доки люди дозволятимуть. aggressive
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Салтан Николай, 09.05.2017 - 09:13
Саме так! Терплячість та байдужість до добра не доведуть.
 
євген уткін, 07.05.2017 - 09:25
чому живем серед біди?
Бо тут євреї там жиди!
А ми по шию в трясині,
простіше кажучи в лайні
байдужість ще не допекла
щоб братися нам до кайла!
Можливо й прийде та година
як нас подохне половина!
Можливо і прозріють люди
та мабуть то вже пізно буде.
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар євген уткін, 09.05.2017 - 09:31
Так друже! У нас було безліч причин вийти на вулицю з протестом... Не вийшли ні разу! В інших країнах, які живуть набагато заможніше, люди виходять протестувати, та тільки не ми. Ми терпимо захмарний ріст цін, абонплату, хабарництво... Здихаємо, а терпимо... я в червні 2013 року написав вірш в якому є такі рядки - А може це уже в крові – Здихати мовчки попід тином? Смердіти трупом у рові, Чи з’їсти з голоду дитину? Невже таки зробили з нас Німе, тупе, покірне бидло? Невже дух гідності погас, Що терпимо бандитське кодло! Пройшло вже чотири роки - що змінилося???
 
євген уткін відповів на коментар Мирослав Вересюк, 09.05.2017 - 10:30
Та нічого, а вірніше стало ще гірше.Глашатаїв багато, а толку ніякого! Невже і справді усе продається і все купується?
 

Нові твори