Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ЯК Я ПЕРЕВИХОВАЛА ОДНОКЛАСНИКА… (проза) - ВІРШ


геометрія: ЯК  Я ПЕРЕВИХОВАЛА   ОДНОКЛАСНИКА…       (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 11

Пошук


Перевірка розміру




ЯК Я ПЕРЕВИХОВАЛА ОДНОКЛАСНИКА… (проза)

Все моє свідоме життя пов"язане зі школою: 10 років навчання,та майже 49 роботи, та й нині я не пориваю зв"язків і з школою, і з школярами: спілкуюся, допомагаю та й пишу про них і для них. Коли я навчалася в школі у нас не було не лише телевізорів, а й світла, уроки вчили при гасових лампах,а проводове радіо появилося, коли я вже навчалася в 6 класі, газет теж не було. Отож поповнити свої знання ми могли лише в школі,і вчитель був для нас найвищим авторитетом. Допомагала ще й бібліотека, але цікавих книг там було небагато.Пам"ятаю, як тільки я переступила поріг школи і почула привітний голос своєї першої вчительки,відчула її турботу і піклування про кожного з нас, я зразу ж сказала собі: "Виросту і стану такою ж доброю і справедливою учителькою, як Клавдія Кирилівна!" Коли я навчалася у 4 класі, якось Клавдія Кирилівна привела до нас у клас дуже молоденьку і гарну дівчину, і повідомила, що це наша вожата, і вона буде нас дечому вчити. З того часу Паша частенько навідувалася до нашого класу і кожного разу розповідала щось таке цікаве, що ми аж роти забували закрити і сиділи, як заворожені. Після Нового року вона розповіла нам про піонерську організацію, загони юних піонерів, їхні справи. Ми, затамувавши подихи слухали про подвиги Валі Котика, Володі Дубініна,Льоні Голікова, та інших піонерів. Одного тразу вона запитала нас, чи хотіли б ми стати піонерами. Ми дружно відповіли: "Так!" Тепер Паша вчила з нами закони, права і обов"язки піонерів, а також урочисту обіцянку. Напередодні дня народження Леніна Паша запитала у нас, чи всі учні в класі гідні стати піонерами. Клас завмер у мовчанні, і лише я, як серйозна і справедлива учениця, впевнено заявила: "Ні, Григорій Ляшенко не може бути піонером. Він погано вчиться, балується на уроках, б"ється на перервах!" І ось, 22 квітня нас усіх, окрім Грицька, прийняли у піонери. Додому ми поверталися радісні, збуджені, у простеньких червоних галстуках. Я чогось трохи відстала від гурту однолітків і на кладку, якою треба було перейти вузеньку річечку, ступила останньою. Кладка була довгою, бо по обидва боки річечки було болото. Крім того, вона була вузенька і хиталася. Коли я зробила кілька кроків, то відчуло, що хтось швидко біжить. Я озирнулась і побачила Грицька. Серце моє обірвалося. Я не знала, що робити: повернутися назад раніше, ніж він ступить на кладку, я уже не встигну, а йти вперед далеко-теж не встигну дістатися того берега раніше Грицька. Залишалося одне: я гордо пішла далі, міркуючи, що треба пошвидше дістатися до того місця, де під кладкою вода. Краще вже обмочитися в холодній воді, аніж застрягти в багнюці. На разі я відчула за собою гучне сопіння і напружилася в очікуванні стусана... Але його не послідувало. Натомість Гриць сказав: "А я, Валю, на тебе не гніваюсь. Ти все правильно сказала!" У мене відлягло від серця. Ми спокійно дійшли до кінця кладки і пішли , розмовляючи як друзі додому. Я подумала, що не такий уже й поганий цей Грицько і, певно, його треба було теж прийняти в піонери. Другого дня у школі я про все розповіла учительці. Вона усміхнулась і похвалила: і мене, й Грицька. Потім вона організувала для хлопця додаткові заняття, він підтягнувся в навчанні, став стриманішим у поведінці і у день народження піонерської організації, 19 травня, його також прийняли у піонери. Це був перший мій виховний захід. Пройшли роки і моя мрія здійснилася. На мій погляд для тодішніх дітей піонерська організація дала немало позитиву. Довелося і мені на своїй довгій педагогічній ниві проводити і збори піонерських загонів, і здійснювати походи та поїздки, та й багато інших заходів проводити і я точно знаю, що все це було недаремно. Для мене школа: і життя і доля , в ній працювала я багато літ, Тепер у спогадах до неї лину знову, клином для мене в ній зійшовся світ.. В ній працювала, серцем спочивала, і виривалася із кола самоти, Цікавих учнів й друзів мала, і прагнула вершин в роботі досягти. А спілкування, то бальзам на душу, я забувала про свої роки, І знала, що дітей навчити мушу в реальність перетворювати мрії і думки...

ID: 730945
Рубрика: Проза
дата надходження: 28.04.2017 15:29:17
© дата внесення змiн: 16.03.2018 23:43:02
автор: геометрія

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (225)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Микола Карпець)), 01.05.2017 - 23:18
12 12 12 Життя прожити - не поле перейти....банальні слова, але ж наскільки вони наповнені змістом....ПОДЯКА Вам, give_rose Сонечко, flo12 за УСІ Ваші твори! flo32 flo32
 
геометрія відповів на коментар Микола Карпець)), 01.05.2017 - 23:53
Дякую,Миколо!Мені приємна ваша оцінка, та все ж не перехвалюйте мене, будь ласка, не все в мене виходить, у моїх творах багато оріхів, не знаю чи від неуважності, чи від неуміння, адже я матемактик, і от у ній у мене все виходило і ще й нині виходить, іноді доводиться займатися улюбленою математикою... 16 flo36 flo31 flo34
 
Микола Карпець)) відповів на коментар геометрія, 02.05.2017 - 00:09
Сонечко, flo12 та помилок купа у всіх нас! Головне, не опускати руки! І Ви з цим дуже добре справляєтеся...НАСНАГИ Вам на це і в подальшому! give_rose
 
Дідо Миколай, 29.04.2017 - 12:08
smile friends
 
геометрія відповів на коментар Дідо Миколай, 01.05.2017 - 23:36
Дякую, Миколо! Мені приємно, що ви не минаєте мої доробки... 16 43 42 flo31 flo36 flo21
 
Ніна Незламна, 28.04.2017 - 20:42
12 16 Гарно!!! Гадаю 22 22 19 flo21 Ви досягли в житті вершин,тих,що бажали досягти.Успіхів Вам і надалі!!! 22 22 19 flo36 flo21
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 28.04.2017 - 21:50
Дякую, Ніно! Всього досягти неможливо, колись мені дуже хотілося скласти новий підручник з геометрії, схожий на той по якому я вчилася - Кисельова, а то як починають їх удосконалювати, то ніби й не пам"ятають, що він зручний і доступний повинен бути не лише вчителю, а насамперед учням, а тепер ще й різних авторів, в одних школах вчаться за одним автором, а в інших за іншим... 16 flo36 43 42 flo31 flo11
 
Олег М., 28.04.2017 - 20:38
Повчально, гарно написано.... hi 12 12 12 13 22
 
геометрія відповів на коментар Олег М., 28.04.2017 - 21:44
Дякую, Олеже! Про те що пережив і любиш пишеться з задоволенням... 16 girl_sigh 43 42 flo17
 
ТАИСИЯ, 28.04.2017 - 19:56
Как интересно Вы пишите про школьные годы! И это понятно! Это - Ваше призвание! Браво! flo36 love03 16 16 flo06 flo06 flo06
 
геометрія відповів на коментар ТАИСИЯ, 28.04.2017 - 21:42
Дякую, Таїсо! Отож живу минулим, все згадую, можна було б навіть книгу написати,.. 16 writer scenic 43 42 flo06
 
Так, було багато хорошого та доброго і у наш, пострадянський час. 16 Гарна розповідь, Валю! 22 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Валентина Ланевич, 28.04.2017 - 21:39
Дякую,Валю! Отож треба і нове пізнавати, і старого не цуратися... 16 flo31 girl_sigh 43 42 flo11
 
Ви,Валентино Григорівно,жили школою.Ви - вчителька від Бога.Моя Вам шана.Здоров'я Вам і натхнення. 16 16 16 flo26 Я в школі також думала,що буду вчителькою,гарно училась і батько був учителем.Але мої плани змінила саме учителька.На жаль... 17
 
геометрія відповів на коментар Шостацька Людмила, 28.04.2017 - 21:36
Дякую, Людо! Я ще й до школи не ходила, а в нашому дворі, були усі сусідські діти, а коли пішла до школи, то наші і близькі, і навіть, далекі родичі привозили на канікули своїх дітлахів,так що думаю, що це в мене від мами... 16 girl_sigh 43 42 16 flo36 flo21
 
Ярослав К., 28.04.2017 - 17:09
Так, дійсно, є, що запозичити з радянських часів, але, як кажуть, "ломать -- не строить". hi warning2
 
геометрія відповів на коментар Ярослав К., 28.04.2017 - 21:32
Дякую, Ярославе! Заходьте, читайте, пишіть, коментуйте, я теж заходитиму на вашу сторінку. отак і державу, як не ламають, то розкрадають, на жаль... 16 43 42 flo36 flo17
 

Нові твори