Одягни свою мантію або горнись у тканину -
Час ритуалів. І темрява лізе на дно.
Стіни мохом покриті, а діри породжують вимір,
Де потойбіччя ще вижило і ступа крок.
Запали тихо свічку та йди, поки бачиш незнане,
Поки ти хочеш іти і лишатись живим.
За тобою слідкують нащадки нескорених кланів,
Брязкіт мечів за спиною породжує плин
Велетенського часу, де дві-три секунди - то вічність.
Холод пробрав кам'янисту фортецю родів.
Сонце сіло за обрій давно, ще в романському віці;
Свічка - єдиний спаситель в цій клятій війні.
За дверима і стінами сховані міфи й легенди,
Плачем, криком й стогоном їх зачитали вони -
Вартові потойбіччя, Антумноса, де живуть предки.
Свічку тримай, щоб уникнути з ними
війни.
vi.iii.mmxvii
