Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анонімний: Я так люблю тебе - ВІРШ


Анонімний: Я так люблю тебе - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 40
Персональный ЧАТ Anastasiia
Персональный ЧАТ Bogdiana
Персональный ЧАТ Jane Gu
Персональный ЧАТ Jinger
Персональный ЧАТ Samar Obrin
Персональный ЧАТ Schneider
Персональный ЧАТ Vlad Voloshun
Персональный ЧАТ Інна С.
Персональный ЧАТ Аяз Амир-ша
Персональный ЧАТ Валентина Ярошенко
Персональный ЧАТ Василь Царинюк
Персональный ЧАТ Веселенька Дачниця
Персональный ЧАТ Виктор Кириллов
Персональный ЧАТ Горобец Александр
Персональный ЧАТ Елена*
Персональный ЧАТ Ем Скитаній
Персональный ЧАТ Зоя Енеївна
Персональный ЧАТ Котигорошко
Персональный ЧАТ Міра Мальська
Персональный ЧАТ Мартинюк Надвірнянський
Персональный ЧАТ Миколай Волиняк
Персональный ЧАТ Мирослав Вересюк
Персональный ЧАТ Настена
Персональный ЧАТ Нова Планета
Персональный ЧАТ Ольга Калина
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Сильчук Назар
Персональный ЧАТ Тетяна Луківська
Персональный ЧАТ Той,що воює з вітряками
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Христинка Квіточка
Персональный ЧАТ Ярослав Ланьо
Персональный ЧАТ привіт

 прихованих - 7 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Я так люблю тебе

Анонімний :: Я так люблю тебе
Щодня летять думки про неї. Щодня її у небі уявляю. І мов тону в лазурнім морі, Що називаємо ми «любов німою». Дай сил мені розказати Усе тобі до єдино. Про біль в душі пекельну, Про небо уявне над нами. Твої сльози немов рясний дощ, Падають з очей по теплому асфальті. На якім лежу під білим небом, І поминаючи «це все реальність». Таку яскраву мов іскру, Не бачив я тебе таку. Але вибач лиш за те, Що уявляв тебе німу. З тобою я по небі йду, Коли очі на секунду закриваю. І навкруги все завмирає. І живі лиш тільки я з тобою. Ти мов - сонячний промінчик, Ти мов - ореол у небі. Це ярке сяйво сліпить мої очі, В пориві ярості його в руках тримаю. Знову сміх ласкавий твій, Намалюю я на полотні мов іній. Та й потону у словах німих. Серед картонних стін і їх очей сліпих. Я так люблю тебе, Але як тобі сказати? Як я за стіни замкнутими тими. Недоторканий губами твоїми.

ID: 718770
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 17.02.2017 17:46:06
© дата внесення змiн: 24.03.2017 19:37:29
автор: Анонімний

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (172)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
ОЦІНКА ЧИТАЧА
не оцінювати 
1  2  3  4  5
 
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 

Нові твори