Світлої пам’яті української поетеси Світлани Костюк
Не йди Туди… Побудь ще серед нас:
У колі рідних, друзів та знайомих,
І хоч спливає невблаганний час,
Нехай весь Всесвіт затамує подих.
Ти бачиш промінь, линеш навздогін –
До світла світло мусить повернутись…
В вогнях різдвяних сяє вся Волинь,
І сяєш ти свічею на покутті.
Ти озирнись! Тут рідне, все твоє,
Вся Україна, що болить віршами.
Не йди Туди. Ще трохи часу є.
Час зупинився за троянд кущами.
Не віриш. Посміхаєшся і йдеш
Босоніж в небо*, що дзеркально чисте…
Вишукуються зорі урочисто
Зустріти ту, чия душа без меж.
Ти йдеш.
Босоніж в небо* - назва поетичної збірки поетеси Світлани Костюк
Царство Небесне і Вічна Пам'ять. Читаючи її вірші, розумієш що вона пішла туди вже духовно підготовленою.І нас до тієї думки підводила, щоб світло про неї згадували, пам'ятали. Деякі її вірші мов одкровення і молитва звучать.А все одно боляче втрачати таких світлих людей.
Так,вона змогла досягнути неперевершеної майстерності!Серце відмовляється вірити,що більше вона не напише у Фейсбуку,не кине смайлика...Дуже сильна духом жінка.Таке пережити і так гідно триматись до останнього подиху! Царство Небесне!
Так,пане Віталію.Дуже талановиті митці народжуються на Волині.Якась особлива магія є у цієї землі. Будемо пам'ятати пані Світлану,нехай їй буде затишно у Бога в Раю.