Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сама НЕсвоя: Вісімнадцята осінь - ВІРШ


Сама НЕсвоя: Вісімнадцята осінь - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 7
Персональный ЧАТ Koshins
Персональный ЧАТ Любов Вакуленко
Персональный ЧАТ Олена Шабанова

 прихованих - 4 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Вісімнадцята осінь

і ось вісімнадцята осінь летить мов скажена зграя з собою піти не попросить лиш снігом сліди замітає а я так хотів наздогнати хотів пригорнути до себе в обіймах міцних заховати та мабуть таки не треба… нехай же летить в світ безкраїй летить розсипаючи роки най юність моя буяє нехай не стираються кроки лети вісімнадцята осінь впади вісімнадцятим снігом нехай же літа мої босі шаленим кружляють бігом…

ID: 703491
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 28.11.2016 21:19:29
© дата внесення змiн: 29.11.2016 13:53:06
автор: Сама НЕсвоя

Мені подобається 3 голоса(ів)


Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (47)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
Нові твори