Хто? От хто сказав мені, що я письменник?
Ну опублікував у журналі кілька оповідань,та й що з того?
Раніше писав час від часу якісь замальовки, будував уявні світи, відволікався від буденності.
І звідки воно бралося?
А про що писати зараз? Здається всі теми вичерпалися, всі сюжети описані. І слова кудись повтікали. І образи.
Наче й не відбувається нічого. Хоч і зі мною.
Хіба ж це правда?
Кажуть, інші у блокнотах нотують чужі розмови чи власні враження. А чи вийде з цього сюжет? Хто знає. Та й надто близько можна підійти ненароком до того, що казати не можна.
От наприклад.
Друг. Його життя – суцільний роман. Не те, що моє.
Хоч про своє я все одно не писав би.
Так сьогодні розповів таке… Шикарне оповідання вийшло б.
Але…
Впізнає ж.
От влип.
Писати? Чи ні?
