Моя земля, це там, де ростуть мої діти,
Де в гаї соловей співа найкраще в світі,
Це там де мене рідні люди розуміють,
Це та місцина, куди думи усі линуть.
Моя земля, де народила мене мати!
Моя земля, де я навчилася співати!
Де я живу, де я люблю, де шаленію,
Де я страждаю і де я від щастя млію.
Де маю ворогів, як сама смерть, затятих,
Де друзів я ціную щирих і завзятих.
Де спокій, мов хмарина в небі, все пливе
І де сміливість у зірках нічних живе…
Моя земля, тебе я відчуваю!
Моя країна – я тебе кохаю!
Моє – це те, що родом із дитинства,
Що із єства тече, із материнства…
