Я місто покидав в обід
Мені в очах стояли багатоповерхівки
Невеличкий вже постарілий міст
І до церков кам'яні доріжки.
Поряд у вагонні хтось курив
Хтось розмовляв усе палкіше
А я нерухомо застиг
І наші погляди з чотирилапим пересіклися.
Він сумно голову похилив
Хвостом збиваючи пилюку
Мені здалось, що цей дворняга тремтів,
Або ж це я пустив сльозу розлуки.
З нашого знайомства пройшло двадцять хвилин
Я погладив м'яку шерсть, він облизав руки,
Мене далеко несли колії тепер
А його тримав перон під білим небом.