Моє життя вкрали –
Забрали з-під носа,
Вирвали з корінням
Й подивились скоса.
Моє життя стигле
Від болючих стонів,
Бо твій голос лине
До чужих районів,
Бо твій голос бреше,
Що без мене добре,
Бо твоє нещастя –
Це для мене горе.
Тебе вкрали рано,
Ще до сходу літа.
Підійшла, напевно,
Під кінець сюїта.
У притворних лицях
Не знайти дороги.
Твій колишній дотик
Забути дай змоги!
Знову ворогами.
Знов любов навіки.
Знов твій чую подих
На мої повіки.
Але тебе вкрали,
Забрали з-під носа
Не ті, що любили…
Вже я стала боса,
Вже не маю дому
І вже не набожна.
Бо давно розкрали
Все, що тільки можна.
