Не збулося в нас, хай і не склалося, щасливий завершився діалог, на самоті сьогодні пригадалося, коли з тобою каву пили ми на двох! Цей аромат ніяк не забувається, рука в руці, і столик під бузком, веселкою погода посміхається, а на вустах солодких кава з молоком! Тоді усе на жаль не цінувалося, кав»ярня зникла і бузок давно засох, вже двадцять літ пройшло, та пригадалося,-мить щастя, й кава під бузком на двох.