Одного сонячного ранку,
До апетитного сніданку,
На світ з'явився Бутербродик.
І враз відправився у ротик.
Цей ротик хлопчик відкривав,
Хліб з маслом чаєм запивав.
Одразу ж, тільки в рот попав,
Мандрівку бутер розпочав...
Його змочило слиною
І далі через глотку
Він стравоходом вирушив
У подорож коротку.
Діставсь до шлунку врешті-решт...
А там... О Боже милий...!
Ферменти і шлунковий сік
Його враз зупинили.
Та й обступили всі гуртом
і ну йому горлати:
"Наш цар, славетний Організм,
Поставив нас на варті
Здоров'я і життєвих сил,
Тому нам не до жартів.
А отже, велимо тобі:
З цієї от причини
віддай негайно і цілком
поживні речовини!"
"Ех - дума бутер - от попав...
Оце так ситуація...
Я думав, тут лише транзит...
А тут - експропріація!
Тому малий наш мандрівни́к
Віддав , що "попросили",
І шмиг у тонкий кишківни́к!
Аж п'ятки задиміли!
І от - кругом його пітьма...
Іде він, спотикається...
Аж чує - хтось його гука...
Чи це йому ввижається?
Та ні, це правда, не мара
Тут ще не царство мертвих...
Аж тут назустріч йому йде
Іще один з ферментів...
Та й каже: " Ну, привіт, малий.
Чого ти так лякаєшся?
Боїшся, що вже все, кінець?
Ні, все лиш починається...
Тебе чекає лабіринт -
Товстий кишківник зветься
Зазнати ще чимало змін
Тобі там доведеться...
Спочатку зміниться ім'я,
а потім і будова...
І врешті - все... Пряма кишка.
І все почнеться знову...
Земелька, гумус і вода...
Зерно, мука, пекарня...
Пестливий дотик вмілих рук
І вийде хлібчик гарний...
