Ми – мандрівники!
Мандрівники – родина наша:
Пан Віктор, я і песик Мася!
Буває фікс-ідея – мандри,
Аби втекти від всіх проблем із хати!
Ось здійснюється мрія золота:
Збиратися у «путь-дорогу» вже пора!
Авто стоїть під хатою завжди готове:
Забрати нас, валізи, їжу і напої.
Красуня «Мазда» - дуже віддана машина:
Для чоловіка – це практично друга половина!
Але валіз й пакунків на півхолла,
Диван Масяні + шезлонг = готово!
І раптом згадуєш, що холодильник в хаті є…
Тут починається цікаве і житіє!
У ньому залишків на дві і три доби –
І думаєш, а як усе це із собою завезти?
Враз до валіз додались: сливи й дині,
Тушена риба і закваски господині…
Пів кавуна ми з’їли на дорогу…
Якби усе? Здається, слава Богу!
Але знайшли ще збоку молоко,
Два йогурти,два пива і вино,
Сирок, сметану, хліб і квас –
Ну, тобто довго можна жити про запас!
Готові їхати ми на курорт вже точно!
Взревіли у авто турбіни, аж засліпило очі!
Ми сидимо щасливі у дорозі й безтурботні,
Хоча запарені вже не на жарт, але й до того ж модні!
Мій чоловік, він за кермом – це денді!
Сам в окулярах, капелюсі, словом в тренді…
Я в правому куті сховалася від сонця,
А Мася на дивані дивиться в віконце.
В дорозі набираємо цілющої води:
Без неї ж організму – не туди і не сюди!
Тепер із нами ще набір води –
І думаємо, як усе це до готелю занести?
Десь ходок 5, приблизно 7 зробити треба!
А може відпочинок цей вже зовсім без потреби?
Бо так стомилися, доки збирались ми,
Що краще би відпустку вдома провели!
16. 08. 2015 м. Трускавець, автор Наталя Калиновська
