Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тріумф: Признатись важко, я страждаю. - ВІРШ


Тріумф: Признатись важко, я страждаю. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 58
Персональный ЧАТ Anna Kharlamova
Персональный ЧАТ Black Heart
Персональный ЧАТ Evgen
Персональный ЧАТ Golden-get
Персональный ЧАТ JuliaN
Персональный ЧАТ Lesi4ka0104
Персональный ЧАТ Natali1991
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ SAKHO
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Іжак
Персональный ЧАТ Андрій ZNAV
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Валерій
Персональный ЧАТ Виктория - Р
Персональный ЧАТ Гість-Наум
Персональный ЧАТ Герасимець Оксана
Персональный ЧАТ Дзюменко Маргарита
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Доброніченко Катерина
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Кароліна Дар
Персональный ЧАТ Катерина Соколова
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Людмила Пономаренко
Персональный ЧАТ Миколай Волиняк
Персональный ЧАТ Ніколя Петрович
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Новоградець
Персональный ЧАТ Оксана Батицька
Персональный ЧАТ Олег М.
Персональный ЧАТ Олена Брикса
Персональный ЧАТ Пётр Корнейчук
Персональный ЧАТ Просто Тетяночка
Персональный ЧАТ Світла (Імашева Світлана)
Персональный ЧАТ Сильчук Назар
Персональный ЧАТ Станіслав Безмежний
Персональный ЧАТ Сумирний
Персональный ЧАТ Тетяна Мерега
Персональный ЧАТ Той,що воює з вітряками
Персональный ЧАТ Троянда Пустелі
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ яся

 прихованих - 15 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Признатись важко, я страждаю.

«О, ні. Я більше так не можу. Бо нитка рветься – вже тонка. Люблю, терплю і все відводжу, Та це не варте й п’ятака...». «Пішла. Нарешті! Не прощалась… А де ж ти, радосте? Нема… Гіркота в серденько закралась Й колюча тиша і німа… І як я можу зрозуміти: Як ти була, я не хотів. Тепер не хочеться і жити. Здавалося: тебе терпів… Не ти, а сльози - я втираю. І хочеш вір, а хоч не вір: Признатись важко, я страждаю. Страждає той, що в мені, звір. Я знову спробую впросити. Не соромно? Вже стільки раз… Вона ж то любить і простити… Ох, скільки сліз і злих образ…». Стараймось в гніві не палати, Не сипати на рани сіль… Хто любить нас, – хоч цінувати, Щоб зло не з’їло всіх, як міль. Галина Яхневич.

ID: 647556
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 28.02.2016 12:31:43
© дата внесення змiн: 28.02.2016 12:31:43
автор: Тріумф

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (213)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Дід Миколай, 28.02.2016 - 22:47
friends 23 friends
 
Тріумф відповів на коментар Дід Миколай, 01.01.1970 - 03:00
Гарно дякую за гостину. 16 smile
 
палома, 28.02.2016 - 18:15
Чкдово написано! give_rose give_rose give_rose
 
Тріумф відповів на коментар палома, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вам вдячна. smile 16 give_rose
 
Женьшень, 28.02.2016 - 12:38
Саме те що в мене зараз на душі. Дякую Вам за вірш17
 
Тріумф відповів на коментар Женьшень, 01.01.1970 - 03:00
Хай щастя засяє у вас на обличчі. 16 16 16 give_rose smile
 

Нові твори