Пані Тільки-б-чого-не-вийшло
Має два екземпляри совісті:
Перший з них – від усього чистий
(від моралі та від обов'язків).
Другий – латаний-перелатаний,
Не лишилося місця вільного
Від пере́страхів переляканих,
Від принижень собі подібного.
І, прикривши діряве віялом
Дурнуватої часом посмішки,
Для "начальства" здається милою,
А для решти – мадам із брошкою:
То чіпляється, в серце колючи,
То фальшивить (мовляв, із золота),
- Тільки б... я́к би... чого! - говорячи,
Все зміїться по шиї колами.
Пані Тільки-б-чого-не-сталось
Дуже часто жонглює душами,
На друзки розбиває справи...
Тільки ж совість чиста - не мучить...
спостережливі ми всі - дай нам тільки волю! - а наважитися говорити по совісті, маски зривати, характери малювати - це одиницям підвладне, бо знаються з правдою і шанують честь, і ще: їм дуже мулько і некомфортно у світі неправди, лукавства, вічних Янусів. і ви з того числа небайдужих, за що вам наша шана.
портрет - на виставку!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
на виставку не можна - з роботи звільнять
дякую за коментар, Касьяне
Це не Анєчка Германська?
Не Іннеса Боголюбська
і не Штепа бусурманська?
Поваліїха? Сердючка?..
Може, Елла-людоїдка
і розбещена сусідка
Валєнтіна туго-Думська?
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ні, то містечкове диво.
вчора в краплях валер'яни
малювалась косо-криво
недалека зовсім дама.
та, упевнена, не тільки
в нас таке "цвіте і пахне".
загниває вічно килька
з голови. на цьому - крапка.
Такий образ нажаль невмирущий і в житті, не встигаєш забути попередницю, а тут вже їй подібна готова до бою
